Особливості пилкового складу деяких зарубіжних медів

Географічне походження меду можна встановити за наявністю в пилкових спектрах пилку рослин з конкретних ареалів. Найчастіше регіон, в якому був зібраний мед, визначають по комбінації пилку. Так, для медів зі Східної Європи типове наступне комбінація: ріпак, липа, робиния псевдоакація (біла акація), соняшник однорічний, ремнецветнік європейський, плодові дерева. Медам з Аргентини властиво поєднання пилку евкаліпта, конюшини, купиря, з Бразилії - пилку мімози, борреріі, сапіндових, хіптіса і Зантоксилум. Крім того, можна виділити географічні особливості пилкового складу в межах однієї країни. Наприклад, для медів з Південної Італії характерно поєднання пилку оливкового дерева, цитрусових культур, скнари венечного, лядвенца. В медах з США (Флорида) найчастіше зустрічається пилок падуба, Ніси, цитрусових культур і пальми Serenoa [1].

Оскільки імпорт вітчизняного меду становить 20% від обсягу його виробництва в країні, а також у зв`язку зі вступом Росії до СОТ все більш актуальною стає оцінка ботанічного і географічного походження імпортних медів. При цьому встановити дані критерії неможливо без попереднього аналізу пилкових складів медів, відібраних безпосередньо на ринках країн-імпортерів.

Мета цієї роботи - вивчити ботанічні та географічні особливості пилкового складу відомих товарних видів меду з деяких країн. Для пилкового (меліссопалінологіческого) аналізу було відібрано 22 зразки меду з десяти країн (рис. 1).

Таким чином, завдяки пилкових спектрах вивчених зразків вдалося встановити особливості ботанічного складу імпортних медів. Також були проілюстровані можливості пилкового аналізу при діагностиці ботанічного і географічного походження медів. За допомогою даного методу можна розпізнавати не тільки невірні ботанічні та географічні найменування, а й випадки купажування.

Р.Г.КУРМАНОВ

Інститут геології УНЦ РАН, м Уфа

анотація. Наведено результати пилкового аналізу відомих товарних медів з деяких країн. Дана характеристика особливостей їх пилкового складу.

Ключові слова: пилкової (меліссопалінологіческій) аналіз, ботанічна і географічне походження, імпортний мед.

ЛІТЕРАТУРА
1. Форволь Г. Значення і мета пилкового аналізу меду // Апиакта. - 1971. - №2.
2. Luz C.F.P., Barth O.M. Pollen analysis of honey and beebread derived from Brazilian mangroves // Brazilian Journal of Botany. - 2012. - №35 (1).
3. Moar N.T. Pollen analysis of New Zealand honey // New Zealand Journal of Agricultural Research. - 1985. - №28.
4. Oddo L.P. et al. Main European unifloral honeys: descriptive sheets // Apidologie. - 2004. - №35.
5. Ricciardelli D`Albore G. Mediterranean Melissopalynology. - Università degli Studi di Perugia, 1998..
6. Tsigouri A. et al. Palynological characteristics of different unifloral honeys from Greece // Grana. - 2004. - 43.
7. Sivaram V. et al. Pollen analysis in honeys collected from Karnataka region of Nilgiri biosphere, South India // Journal of Apiculture. - 2012. - №27 (3).

Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі