Мікробіологічні характеристики трутневого гомогенату при консервуванні

личинки бджілПильна увага до гомогенату трутневих личинок (ГТЛ) обумовлено його унікальними властивостями, а також слабкою поінформованістю бджолярів про комплексне використання бджолиних сімей для отримання не тільки меду і воску, а й біологічно активних продуктів бджіл, що дозволяє значно підвищити рентабельність пасіки [1]. За змістом біологічно активних речовин трутневой розплід не поступається маточного молочка, і його слід застосовувати в якості лікарського препарату і харчової добавки [2]. Вивчення кількості біологічно активних сполук трутневого розплоду на різних стадіях розвитку бджіл породного типу «Пріокскій» показало, що його можна рекомендувати до використання в апітерапії і харчуванні [3]. При аналізі личинок трутнів карпатських, середньо, італійських і помісних бджіл, зібраних в 1999-2001 рр. в Ставропольському і Краснодарському краях, Ростовської та Іркутської областях, встановлено, що фізико-хімічні показники, якісний і кількісний склад їх гомогената і ліофілізату залежать від породи, місця і року збору [4]. На основі цих досліджень були створені такі лікувально-профілактичні продукти, як крем і мазі «Апілар» [4], порошкова апідобавка «Билар» [5], а також біологічно активні добавки, до складу яких входять личинки бджіл.

Одна з технологічних проблем при роботі з ГТЛ - консервування, що забезпечує збереження властивостей всіх його біологічно активних компонентів. Найбільш прийнятний метод консервації даного продукту - сублімаційні вакуумне висушування в сприятливих технологічних режимах [5]. Ліофілізований трутневой розплід в дозі 50 мг / кг, еквівалентний по сухому залишку 200 мг / кг гомогенату, в повній мірі зберігає гепатозхисні і іммуномоделірующіе функції, а також активність відносно факторів природного імунітету [6]. Однак до теперішнього часу найбільш доступними консервантами, які забезпечують збереження нативних властивостей продукту на пасіці, залишаються лактозна-глюкозні адсорбенти, мед або спирт. Трутневой розплід на відміну від прополісу, маточного молочка, перги і меду не має виражених бактерицидними або фунгіцидними властивостями. Це визначає актуальність мікробіологічного контролю продуктів на основі трутневого гомогенату, одержуваних на пасіках.

При аналізі трутневого розплоду з пасік Західно-Уральського регіону дослідники прийшли до висновку про необхідність суворого санітарно-бактеріологічного контролю сировини, призначеної для виготовлення харчових продуктів. Було встановлено, що мінімальна мікробна забрудненість спостерігалася тільки у 41% зразків, підвищена - у 38%, забруднення переважно дріжджами, кишкової мікрофлорою і бактеріями Staphylococcus aureus відзначено у 21% зразків [7].

Ми використовували зразки ГТЛ, отримані в 2007-2009 рр. на пасіках Алтайського краю. Для збереження нативних властивостей продукту застосовували такі прийоми: адсорбція на суміші цукрів (ГТЛ + лактоза + глюкоза в співвідношенні 2: 10: 1 з наступним висушуванням і УФ-знезараженням) - змішування з медом (ГТЛ + мед в співвідношенні 1:50) - змішування зі спиртом (ГТЛ + 40% -ний спирт у співвідношенні 1:50). ГТЛ отримували віджиманням вирізаних шматків стільників з друкованим трутневим розплодом.

Зберігали ГТЛ-продукти в побутовому холодильнику. Санітарно-мікробіологічні характеристики визначали через 2-4 діб, 0,5- 1- 3- 6- 12- 18- 21- 24 і 30 міс після отримання.

Мікробіологічну оцінку ГТЛ-продуктів виконували за показниками правил і нормативів, регламентованих СанПіН 2.3.2.10-78. Також використовували методи, зазначені в ГОСТ Р 51446-99. Рівень загальної мікробної обсіменіння (КМАФАМ) визначали по ГОСТ 10444.15-94- наявність грибів і дріжджів - по ГОСТ 10444.12-88- бактерій групи кишкової палички - по ГОСТ 30518-97 / ГОСТ Р 50474-93- бактерій Staphylococcus aureus і Bacillus cereus - по ГОСТ 10444.2-94 і ГОСТ 10444.8-88 відповідно.



Всі зразки ГТЛ, як свіжі, так і зберігалися в холодильнику, характеризувалися відсутністю бактерій групи кишкових паличок в 0,01 г продукту і бактерій Staphylococcus aureus в 1 г продукту. Не виявлено також дріжджів і грибів, за винятком зразків адсорбованого гомогената, виготовлених в 2008 р і зберігалися протягом 12 міс. У них ідентифікували поодинокі колонії цвілевих грибів Penicillium camamberti Thom, P. verrucosum Dierkx і P. thomii Maire. Останнє може бути пов`язано з вторинною контамінацією.

Загальна мікробна забрудненість ГТЛ-продуктів залежала від способу консервації, року, місця отримання і змінювалася від (6,0 + 1,2) * 102 до (1,68 ± 0,05) * 106 КУО / г (колоній утворюючих одиниць). Мінімальні значення КМАФАМ відзначені для ГТЛ з медом, максимальні - для адсорбованого гомогената. У більшості зразків (74%) на 1 г продукту рівень КМАФАМ становив тисячі КУО, що відповідає санітарно-гігієнічним нормативам. При зберіганні ГТЛ-продуктів початковий рівень мікробного обсіменіння зберігався протягом 3 міс, потім життєздатність бактеріальної мікрофлори знижувалася (рис.). Через 18 міс чисельність КМАФАМ була на порядок нижче за первинну у всіх трьох варіантах консервації. Через 21 міс у варіанті зі спиртом вона знизилася ще на порядок, а у варіанті з медом склала (2,4 ± 0,5) * 10 КУО / г. Через 30 міс було виділено в середньому 7 і 14 колоній з 1 г ГТЛ зі спиртом і адсорбованого відповідно. Отже, зазначені консерванти надають виражену бактеріостатичну і бактерицидну дію на мікрофлору ГТЛ.

Зразки ГТЛ з пасік Алтайського краю характеризуються високою контамінацією бацилярних мікрофлори. Так, суперечки Bacillus sp. виділялися з свіжоприготовлених ГТЛ-продуктів в кількості від (1,7 ± 0,6) * 102 до (1,51 ± 0,16) * 104 КУО / г в залежності від консерванту. Ймовірно, це пов`язано з латентним бациллоносительством личинок. Близько третини колоній (26%) ідентифіковані як Bacillus cereus. Життєздатність спор знижувалася в процесі зберігання.

Таким чином, результати мікробіологічних досліджень свідчать про безпеку ГТЛ-продуктів з пасік Алтайського краю, їх збереження від мікробної псування при консервуванні медом, 40% -ним спиртом або адсорбцією на цукрі. Мікробіологічна безпека цих продуктів зберігається в побутовому холодильнику протягом 30 міс.

Л.А.ОСІНЦЕВА,
В.І.КОРКІНА,
В.В.КАБИШЕВА

ФГТУ ВПО «Новосибірський державний
аграрний університет",
ДНУ «Сибірський НДІ переробки
сільськогосподарської продукції »
Россельхозакадеміі

Ключові слова:
гомогенат личинок трутнів, мікробіологічна безпека, консерванти, терміни зберігання.

анотація:
дана санітарно-мікробіологічна характеристика гомогената личинок трутнів, одержуваного на пасіках Алтайського краю, за термінами зберігання і при використанні в якості консервантів цукрів, меду і спирту.

Summary:
shows the sanitary and microbiological characteristics of homogenate drone larvae produced at apiaries of the Altai Territory, according to shelf life and when used as preservatives, sugar, honey and alcohol.

Keywords:
homogenate drone larvae, microbiological safety, preservatives, shelf life.

література:
1. Лебедєв В.І., Легович М.А. Заготівля личинок трутнів - це вигідно // Бджільництво. - 2003. - №3.
2. Бурмістрова Л.А. Фізико-хімічний аналіз і біохімічна оцінка біологічно активного трутневого розплоду: автореф. дис ... канд. біол. наук. - Рязань, 1999..
3. Будникова Н.В. Біологічно активні сполуки в трутневому розплоді // Бджільництво. - 2009. - №6.
4. Сотникова О.М. Розробка і стандартизація лікарських і лікувально-профілактичних засобів на основі трутневих личинок: автореф. дис ... канд. фармацевт. наук. - П`ятигорськ, 2002.
5. Прохода І.О. Отримання апідобавок з личинок бджіл // Бджільництво. - 2009. - №8.
6. Клішина І.І. Вплив трутневого розплоду на активність факторів неспецифічної резистентності і функціональний стан печінки при гострій інтоксикації: автореф. дис ... канд. фармацевт. наук. - П`ятигорськ, 2003.
7. Хісматуллін Р.Г. та ін. Санітарно-бактеріологічний аналіз трутневого розплоду // tentorium.ru.

Поділися в соц мережах:


Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Схожі
» » Мікробіологічні характеристики трутневого гомогенату при консервуванні