Вплив стаціонарних джерел екотоксікантов на середовище проживання медоносних бджіл в республіці башкортостан

Відео: У Республіці Башкортостан поліцейські провели рейд по виявленню порушень в сфері обігу мисливських ..

Зростання промисловості, розвиток енергетики і транспорту, інтенсифікація сільського господарства та інші антропогенні фактори в останні роки різко вплинули на стан природних та штучних популяцій тварин і рослин. У ситуації, що склалася необхідна організація різних форм моніторингу стану навколишнього середовища.

До однієї з таких форм відноситься апімоніторінг. Медоносні бджоли надзвичайно чутливі до змін аграрних і лісових ландшафтів в результаті антропогенного впливу. Це властивість бджіл лежить в основі екологічного та соціально-економічного моніторингу [1]. Дослідження по використанню бджолиних сімей в ролі біоіндикаторів в системі екологічного апімоніторінга показали, що бджола має здатність акумулювати важкі метали [2] і виступати в ролі організму-очищувача [1, 2]. Даний фактор призводить до значного зниження резистентності і, відповідно, до загибелі і скорочення чисельності сімей бджіл, зниження обсягу виробленої ними продукції [4], що в кінцевому рахунку, відбивається на популяційних структурах медоносних бджіл.

Одним з основних негативних чинників на сьогоднішній день є вплив викидів екотоксікантов стаціонарних джерел, що накопичуються в продуктах бджільництва у вигляді різних метаболітів [2, 4].

Таким чином, для збереження і розмноження бджіл локальних популяцій потрібно вирішити комплекс завдань, зокрема необхідні оцінка й аналіз сучасної екологічної обстановки як результат впливу підприємств різних галузей промисловості.

Відео: У Башкортостані співробітникам ГИБДД довелося відстрілюватися від нападників

В даний час в Республіці Башкортостан (РБ) проводиться моніторинг шкідливих речовин в продуктах бджільництва. Наприклад, Башкирська науково-дослідним центром по бджільництву й апітерапії РБ і кафедрою біології, бджільництва та мисливствознавства Башкирського державного аграрного університету проводяться дослідження екотоксікантов в меді, прополісі, маточне молочко та інших продуктах [4, 5].

З огляду на, що, накопичуючись в продуктах бджільництва і кормах бджіл, екотоксиканти при годуванні бджолами-годувальницями по харчовому ланцюгу передаються в бджолиний розплід, матку і трутням [2, 4]. На сьогоднішній день актуальність набувають комплексні дослідження впливу акумуляції екотоксікантов в тілі бджіл.

частка викидів Нами проаналізована ситуація щодо забруднення атмосферного повітря джерелами промислових підприємств на території РБ у взаємозв`язку з природно-сільськогосподарськими кормовими зонами. Відомо, що найбільший внесок у забруднення повітряного басейну республіки вносять стаціонарні джерела екотоксікантов, такі, як нафтовидобувна, нафтопереробна, нафтохімічна, електроенергетична, авіаційна, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість, чорна та кольорова металургія (табл.). Загальний валовий обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферу від цих підприємств становить понад 358 тис. Т на рік.

При цьому необхідно зазначити, що основними складовими викидів забруднюючих речовин на підприємствах розглянутих галузей промисловості Республіки Башкортостан є пил, оксиди азоту, вуглецю, сірки, аміак, бензол, бенз (а) пірен, формальдегід і фенол.

Високий вміст цих речовин може провокувати різні захворювання бджіл. За даними фахівців, забруднення атмосфери перешкоджає поширенню в повітрі молекул вуглеводів, що виділяються квітковими рослинами, і знищує до 90% їх ароматів. Даний фактор заважає бджолам, чутливим до запахів, виявити джерела живлення і створювати необхідні кормові запаси, що в кінцевому рахунку призводить до ослаблення сімей [3].

При аналізі даних по викидах забруднюючих речовин стаціонарними джерелами можна виключати, що виділяються речовини локалізуються не в окремих місцевостях, а поширюються по розі вітрів до 25-30 км, а іноді і більше [2].

Виходячи з цього, ми можемо припустити, що башкирська популяція середньо породи медоносної бджоли знаходиться під певним техногенним впливом. При цьому необхідно враховувати не тільки вплив розглянутих стаціонарних джерел забруднень республіки, а й фонове вплив підприємств близько розташованих промислово розвинених регіонів РФ (Челябінська і Пермська області).

Незважаючи на це, на території Башкортостану є біологічні ресурси, що дозволяють зберігати башкирську популяцію бджіл, а також отримувати високоякісні екологічно чисті продукти бджільництва для виробництва лікувально-профілактичної, харчової та парфумерно-косметичної продукції [5].

З метою охорони та відтворення генофонду башкирської популяції среднерусской породи медоносних бджіл була розроблена методика виведення бджіл нового породного типу «Башкирська» [5]. Результатом даної роботи стало виведення та затвердження породи «Башкирська» (2006). Також необхідно відзначити, що в республіці проводяться перспективні заходи щодо розширення охоронюваних територій. Зокрема, крім наявних заповідників: «Шульган-Таш», «Південно-Уральський», «Башкирська» - національного парку «Башкирія», природного парку «Мурадимовское ущелині» і заказника «Алтин-Солокія» розробляються і впроваджуються комплексні програми по створенню природних парків «Іремель», «Инзер», «Агідель», «Ірендик», а також «Большеікского» і «Малоікского» заказників.

Таким чином, при розробці комплексних селекційно-племінних заходів необхідно враховувати наступні фактори: обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними істочнікамі- число і місце розташування їх у природно-сільськогосподарських кормових зонах- розу вітрів, а також наявність і схильність природоохоронних територій.

В.Н.САТТАРОВ, В.Р.ТУКТАРОВ *, І.М.БОРІСОВ, Р.А.ШАРІПОВ,
М.Г.МІГРАНОВ, Т.Г.ВЕДЕРНІКОВА, Л.Ф.БІГЛОВА, З.К.АМІРОВА **

БДПУ ім. М.Акмулли, г. Уфа, Республіка Башкортостан
* БГАУ, г. Уфа, Республіка Башкортостан
** Державна установа «Башкирський республіканський
науково-дослідний центр"

анотація:
Наведено результати аналізу викидів забруднюючих речовин паливно-енергетичного комплексу Республіки Башкортостан і можливі наслідки їх впливу на стійкість башкирської популяції среднерусской породи медоносної бджоли.

Ключові слова:
екотоксиканти, медоносних бджіл, промисловість, природоохоронні території.

ЛІТЕРАТУРА:
1. Макаров Ю.І., Мішин І.М., Макарова І.Ю. Апімоніторінг в відтворенні біоценозів // Бджільництво. - 1999. - №4.
2. Омаров Ш. М., Омаров А.Ш. Продукти бджільництва та екосистема / Апітерапія сьогодні - з біологічної аптекою бджіл в XXI століття: матеріали Міжн. наук.-практ. конф. по апітерапії, 2000. - БГАУ.
3. Пономарьов О.С. Тільки факти // Бджільництво. - 2009. - №7.
4. Туктаров В.Р. Зміст токсикантів в трофічного ланцюга і їх міграція в продукти бджільництва / Апітерапія сьогодні - з біологічної аптекою бджіл в XXI століття: матеріали Міжн. наук.-практ. конф. по апітерапії, 2000. - БГАУ.
5. Ішемгул А.М. Раціональне використання біологічних ресурсів Башкортостану для розвитку бджільництва. - Рибне: ГНУ НДВП Россельхозакадеміі. 2005.

Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі