Мед центрально-чорноземного регіону

продуктФальсифікація і забруднення продуктів харчування, в тому числі і бджолиного меду, в процесі їх виробництва пояснює необхідність контролю якості, для чого проводять його ветеринарно-санітарну експертизу [2, 3]. Однак остання не відображає територіального впливу біогеохімічних провінцій на хімічний склад продукту. Як приклади біогеохімічних провінцій можна привести Алтайський край, бідний міддю, кобальтом, марганцем і цинком, але насичений бором і молібденом, а також Центрально-Чорноземний регіон, насичений солями кальцію, фосфору, калію, заліза і міді.

Центрально-Чорноземний регіон (ЦЧР) розташований між 50 і 55 ° північної широти на території середньо лісостепової провінції південній лісостеповій підзони і характеризується багатством рослинного світу. Степове різнотрав`я тут рясніє такими медоносами, як буркун, цикорій, конюшина, кульбаба, ромашка, мордовник, кровохлебка та ін., Що дозволяє отримувати різнотравні мед [1, 4]. Але оскільки параметри ГОСТу не розкривають особливостей мінерального складу меду, ми вивчали фізико-хімічні показники полифлерного меду даного регіону, визначали вміст в ньому мінеральних елементів, а також ступінь забрудненості нітратами.

Об`єктом досліджень служив поліфлерний мед Білгородської, Воронезької, Курської, Липецької і Тамбовської областей. Випробування проводили в лабораторії кафедри ветеринарно-санітарної експертизи та зоогігієни, в науково-дослідній лабораторії масових аналізів Воронезького державного аграрного університету (ГАУ) ім. К.Д.Глінкі і на базі Воронезької обласної ветеринарної лабораторії.

Фізико-хімічний аналіз виконували за методиками, зазначеним в ГОСТ 19792-2001 РФ «Мед натуральний. Технічні умови". Мінеральний аналіз проводили з використанням відповідних методик.

Як видно з даних таблиці 1, в меді Білгородської області міститься найменша кількість води - 16,3 ± 1,79%. Меду Воронезької та Курської областей мають високу диастазное активністю - 13,8 ± 1,33 і 13,9 ± 1,22 од. Готі відповідно (дослідження проводили через два місяці з моменту відкачування). У меді Липецької області є найбільша кількість редукуючих цукрів - 83,2 ± 7,93% і найменше сахарози - 3,28 ± 0,33%. Мед Тамбовської області відрізняється високою загальною кислотністю - 2,12 ± 0,19 см3.

В цілому мед регіону характеризується високими показниками якості, регламентованими ГОСТом. Він також має значну фізіологічну активність завдяки зменшенню вмісту сахарози щодо максимально допустимої стандартом показника на 39% на тлі збільшення концентрації редукуючих цукрів і діастази. Необхідно відзначити, що в досліджуваних зразках ні виявлено оксиметилфурфурол.



Нашими дослідженнями підтверджено наявність в меді ЧЦР міді, заліза, кальцію, фосфору, калію, кобальту, цинку, натрію і марганцю (табл. 2).

Відомості про кількість мінеральних елементів становлять інтерес з біохімічної точки зору, оскільки атоми металів активують ферменти меду: іони кальцію - діастазу і ліпазу, атом заліза - каталазу, оксидазу і пероксидазу, марганець і мідь - оксидазу, кобальт - фосфатазу, цинк - ферментативні реакції у взаємної зв`язку з іншими металами [6].

При дослідженні на вміст важких металів нами встановлено перевищення кількості свинцю в меді Курської області в 2 рази - (2,1 ± 0,1) х10-2мг / кг у порівнянні з медами інших областей. Однак даний показник не виходить за параметри гранично допустимої концентрації (ГДК), згідно з якою зміст в меді свинцю не може перевищувати 1 мг / кг. Концентрація в меді миш`яку і кадмію в середньому по регіону склала (2,6 ± 0,3) х10-2 і (0,45 ± 0,4) х10-2 мг / кг відповідно, що менше ГДК, встановленої для даних елементів (0,5 і 0,5х10-2 мг / кг відповідно).

Необхідність вивчення меду на вміст у ньому нітратів обумовлена ​​токсичним впливом останніх на організм людини. Однак в Росії відсутня ГДК нітратів в меді. Нами встановлено, що їх в середньому міститься 1,28 ± 0,12 мг / кг, що в 12 разів менше середнього значення вмісту масової частки нітратів, виявлених Т.М.Русаковой і В.М.Мартиновой [5].

Крім нітратів медоносні угіддя ЦЧР забруднюють пестициди та радіонукліди. У меді регіону виявлені ДДТ і його метаболіти - 0,02х10-3 мг / кг при нормі не більше 0,5х10-2мг / кг, гексахлорциклогексан (α, β-ізомери) - 0,3х10-5 мг / кг і γ-ізомери - 3,3х10-5 мг / кг при нормі не більше 0,5х10-2 мг / кг-цезій-137 - 1,35 ± 0,13 Бк / кг при допустимому значенні не більше 100 Бк / кг, стронцій-90 не розпізнаний. Таким чином, токсикологічний і радіаційний аналізи підтвердили відповідність якості меду встановленим нормативам.

Отже, мед Центрального Чорнозем`я - екологічно чистий продукт. Він відрізняється високими показниками якості і володіє резервом лікувально-профілактичної активності, оскільки в ньому присутні різні мінеральні елементи.

А.П.ХОХЛЮК, Н.М.АЛТУХОВ

ФГТУ ВПО «Воронезький ГАУ ім. К.Д. Глінки »

Ключові слова:
мед натуральний, якість, фізико-хімічні показники, цукру, диастазное число, оксиметилфурфурол, кислотність, вологість, пестициди, важкі метали, нітрати, радіонукліди, азотисті речовини, ферменти, мінеральні речовини.

анотація:
дослідження меду Центрально-Чорноземного регіону показало, що основні параметри, що регламентуються ГОСТом, знаходяться на допустимому рівні. Зміст токсичних речовин набагато нижче ГДК.

Summary:
research of honey of Central Black Earth region has shown, that key parametres, regulated GOST, are at admissible level. The maintenance of toxic substances much more below maximum concentration limit ..

Keywords:
honey, quality, physico-chemical, sugar, number diastaznoe, oksimetilfurfurol, acidity, humidity, pesticides, heavy metals, nitrates, radionuclides, allow nitrogen substances, enzymes, mineral substances.

література:
1. Акімов І.А., Наумкин В.П. Мед і навколишнє середовище // Бджільництво. - № 7. - 2000.
2. ГОСТ 19792-2001 «Мед натуральний. Технічні умови". - М .: Изд-во стандартів, 2000..
3. Донченко Л.В., Надикта В.Д. Безпека харчової сировини і продуктів харчування. - М .: Харчова промисловість, 1999..
4. Зотова О.А. Екологія. - Воронезький ГАУ ім. К.Д.Глінкі, 2001..
5. Русакова Т.М., Мартинова В.М. Вміст нітратів в меді // Бджільництво - 1996. - № 5.
6. Черевко Ю.О., Носовицький П.Б. Значення мінеральних елементів меду // Бджільництво - 2000. - № 3.

Поділися в соц мережах:


Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Схожі
» » Мед центрально-чорноземного регіону