Продукти бджільництва і атопічний дерматит

бджолиАтопічний дерматит - широко поширене захворювання шкіри, що характеризується вираженим свербінням, хронічним рецидивуючим перебігом, переважанням в клінічній картині папульозні елементи. Механізми, що беруть участь в розвитку патологічного процесу, різноманітні, найбільший вплив роблять імунні порушення. З огляду на імуностимулюючі властивості продуктів бджільництва, ми вивчали можливість застосування в терапії атопічного дерматиту деяких нових комбінацій.

Дослідження проводили в Нижегородському науково-дослідному шкірно-венерологічному інституті. Під наглядом перебувало сорок пацієнтів із середньотяжким і тяжким перебігом хвороби в стадії загострення. Хворих розділили на дві групи. До першої групи увійшли хворі, які одержували стандартну терапію (антигістамінні і гипосенсибилизирующие засоби, ентеросорбенти, вітамін А), у другу - стандартну терапію плюс апитерапию (препарати на основі продуктів бджільництва - «Апінгалін» і «Василиса», розроблені на кафедрі фізіології та біохімії людини і тварин ННГУ).

Інгаляційний препарат «Апінгалін», що володіє бронхорасширяющим дією і добре зарекомендував себе як бронхолітичну засіб (патент РФ № 2174002 від 15.09.2000), являє собою водно-спиртовий екстракт прополісу і маточного молочка. Хворі отримували його у вигляді курсу інгаляцій (10 днів), які проводили один раз в день по 10 хв. Крем «Василиса», що містить прополіс і маточне молочко, застосовували як зовнішній засіб, наносячи тонким шаром двічі на добу на уражені ділянки тіла протягом 10-20 днів.

Включення названих препаратів в комплекс терапії атопічного дерматиту прискорило одужання пацієнтів. Так, у хворих другої групи вже на сьому добу відзначався позитивний ефект. Він проявлявся в зменшенні сверблячки, сухості шкіри, припинення лущення, епітелізації тріщин, зменшенні яскравості еритеми, тобто в зниженні гостроти запалення і розвитку відновлювальних процесів. Випадків непереносимості препаратів не було. Важливо відзначити, що ті ж ознаки одужання у хворих першої групи, які не отримували продуктів бджіл, з`явилися тільки на другому тижні лікування.

Загальний аналіз крові, зроблений до початку лікування, виявив підвищену кількість еозинофілів (на 23%), що підтверджувало наявність алергічного чинника в розвитку даного захворювання. Після лікування кількість еозинофілів в крові хворих обох груп повернулося до норми. Отримані результати говорять про те, що апітерапія не приводить до якого-небудь істотного відмінності досліджуваних показників загального аналізу крові в порівнянні зі стандартною терапією. Однак аналіз, проведений з використанням методу електрофоретичної рухливості еритроцитів (ЕФПЕ), показав, що такі відмінності існують.



Даний метод обраний нами в зв`язку з положенням, що структурно-функціональний стан клітин крові прямо пов`язане з поверхневим зарядом, про який можна судити по ЕФПЕ. Було встановлено, що ЕФП еритроцитів в плазмі хворих до лікування була знижена на 47%. Виявлені факти узгоджуються із запропонованою нами гіпотезою про зниження ЕФПЕ при всіх видах патології, що відображають стресовий стан організму (В.Н.Крилов і ін., 1998).

У процесі терапії у хворих в обох групах спостерігалося підвищення ЕФП еритроцитів. Однак якщо в другій групі воно було зареєстровано вже на десятий день, то в першій значущі результати були отримані тільки на двадцятий день лікування. Крім того, кількісні характеристики ЕФПЕ у хворих обох груп також розрізнялися, що і свідчило на користь застосування апітерапії.

Таким чином, крім клінічних даних аналіз динаміки ЕФПЕ на відміну від загального аналізу крові дає певне об`єктивне підтвердження ефективності апітерапії. Говорити про механізми, завдяки яким реалізується зазначена динаміка підвищення ЕФПЕ, слід виходячи з зазначеної вище гіпотези. При зменшенні стресового «обурення» в організмі і відповідно зменшення в крові ендогенних носіїв цього обурення (катехоламіни, що циркулюють іммунокомплекси і ін.) Змінюється полум`яне оточення еритроцитів, відбувається стабілізація їх мембран. Так відомо, що заключна репарационная фаза запальної реакції відбувається на тлі підвищеного рівня кортикостероїдів, які відіграють істотну роль в стабілізації заряду еритроцитів.

Таким чином, можна припустити, що репарационная фаза запальної реакції при включенні в комплекс лікування апітерапії відбувається швидше й інтенсивніше. На користь цього свідчать відомі дані про стимуляцію прополісом і маточним молочком системи гіпофіз - наднирники і про потужний і тривалому підвищенні рівня кортикостероїдів в крові.

Додаткове нанесення крему «Василиса» з прополісом і молочком на уражені ділянки шкіри крім резорбтивного дії може надавати і певний рефлексогенний ефект активації тієї ж нейрогуморальної системи та сприяти посиленню загального терапевтичного ефекту.

Таким чином, включення апітерапії в вигляді інгаляцій і місцевого застосування препаратів прополісу і маточного молочка в комплекс лікувальних заходів дозволяє істотно підвищити ефективність лікування атопічного дерматиту.

В.Н.КРИЛОВ,
І.А.КЛЕМЕНОВА,
Н.Г.МЕДКО

Нижегородський
державний університет

Поділися в соц мережах:


Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Схожі
» » Продукти бджільництва і атопічний дерматит