Вплив гомогената трутневого розплоду на якість маток

В даний час в бджільництві широко застосовують різні за походженням (природні, штучні), функціональним призначенням (для маток, робочих бджіл) і складу (вуглеводні, білкові) стимулюючі підгодівлі, використання і позитивний вплив яких досить докладно вивчені [1, 4, 5] . Треба зауважити, що в активний період пчеловодного сезону на пасіках знищують трутневий розплід з метою зниження заклещенности бджіл. Однак це білковий корм, багатий за змістом незамінними амінокислотами, жирами, вуглеводами, вітамінами, гормонами, макро- і мікроелементами [3]. Він практично наполовину складається з тих же компонентів, що і маточне молочко, а решта 50% природних речовин мають абсолютно унікальні властивості і надають йому неповторні якості [2]. У зв`язку з цим трутневий розплід знайшов застосування в апітерапії.

Мета досліджень - наукове обґрунтування впливу гомогената трутневого розплоду на якість бджолиних маток в умовах Республіки Башкортостан. Були поставлені завдання: вивчити вплив гомогената трутневого розплоду на прийом личинок на маточне виховання, продукування бджолами маткового молочка і якість бджолиних маток при його використанні в якості стимулюючої білкової добавки.

Роботу виконували на базі навчальної пасіки і лабораторії кафедри біології, бджільництва та мисливствознавства ФГТУ ВПО «Башкирський ГАУ». Для проведення дослідження за принципом підбору сімей пар-аналогів сформували чотири групи по п`ять сімей в кожній. Всі отримували цукровий сироп, контрольна - тільки цукровий сироп, 1-я піддослідна - цукровий сироп + гомогенат трутневого розплоду, 2-я - пильцевую обніжжя, 3-тя піддослідна - суміш гомогената і пилкової обніжжя. Бджолиних маток виводили згідно з технологією, розробленою НДІ бджільництва (Г.Ф.Таранов, 1979). Кожна сім`я-вихователька отримала по 48 личинок, число прийнятих на маткове виховання склало в контрольній групі 32,6 ± 2,40%, в 1, 2 і 3-й піддослідних показники були вище в порівнянні з контролем на 35,2- 22, 2 17,4% відповідно.

Вплив підгодівлі на зміну кількості маточного молочка в маточниках через 1,2,3 доби по відношенню до контролю: контроль - цукровий сіроп- 1-я піддослідна - цукровий сироп + гомогенат трутневого розплоду (ГТР) - 2-я піддослідна - пилкова обніжжя (ПО ) - 3-тя піддослідна - ГТР + ПО- А - через 1 сут- Б - через 2 сут- В - через 3 доби.

Результати зважування маточного молочка в маточниках через 1, 2, 3 доби після отримання личинок сім`ями-виховательками представлені на малюнку. Через 1 добу після щеплення у всіх піддослідних групах кількість маточного молочка в маточниках відрізнявся незначно (показники піддослідних груп перевищували контрольне значення лише в 1,03-1,01 рази). Через 2-е суток маса маточного молочка в маточниках досягла максимального значення і перевищила показник контролю в 1, 2 і 3-й дослідних групах в 1,34- 1,21- 1,18 рази відповідно. Кількість маточного молочка через 3 доби скоротилася в усіх піддослідних групах, однак різниця з контролем збереглася і склала перевищення в 1-й групі в 1,33, у 2-й - в 1,20, в 3-й - в 1, 13 рази.

Якість бджолиних маток визначали по їх масі і екстер`єрних ознаками. Тільки що вийшли з маточника неплідних маток зважували на торсіонних вагах протягом перших трьох годин після народження. Даний показник в контрольній групі склав 195,8 ± 1,77 мг. У 1-й піддослідної він був вище контрольного на 13,6 мг-у 2-й - на 10,4 мг-в 3-й - на 3,8 мг. Маса плодових маток у контрольній групі становила 290,5 ± 6,08 мг. У всіх піддослідних групах даний показник був вище в порівнянні з контролем: в 1, 2 і 3-й групах на 9,5- 5,5 2,25 мг відповідно.

Одночасно виявлено, що показник породності бджолиних маток - кубітальний індекс у всіх піддослідних групах вище, ніж в контролі. Однак всередині показників піддослідних груп є відмінності. Максимальна площа крила реєструвалася в 1-й піддослідній групі, що більше в порівнянні з контролем в 1,02 рази і в порівнянні з показником в 2-й і 3-й групах в 1,02 рази. Умовна площа 3-го стерніту у бджіл в 1-й піддослідній групі також мала максимальне значення, що більше контролю в 1,03 рази, показник у 2-й і 3-й групах більше в 1,02 і 1,01 рази відповідно. Умовна площа 3-го тергіта в контролі - 16,98 мм². Максимальне значення даного показника у бджіл зазначалося в 1-й піддослідній групі (в 1,06 рази більше контролю), у 2-й і 3-й це збільшення незначне (більше контролю на 0,26 і 0,16 мм²).

Відео: Нативний трутневий гомогенат

Таким чином, білкові підгодівлі (пилкова обніжжя, гомогенат трутневого розплоду) сприяють підвищенню показника прийому личинок на маточне виховання на 17,4-35,2%, збільшення продукування маткового молочка в сім`ях-виховательок на 18,4-34,3%, маси виведених в них неплідних маток на 1,9-6,9%, плодових - на 0,8-3,3% - ведуть до поліпшення екстер`єрних показників. Найкращий ефект впливу на перераховані показники мав гомогенат трутневого розплоду.

Для отримання вищевказаних результатів пропонуємо підгодовувати родини-виховательки цукровим сиропом з додаванням гомогената трутневого розплоду (у співвідношенні 10: 1) по 3 рази до і після щеплення через день.

Відео: Очищення рамок від трутневого розплоду

А.А.САТТАРОВА,
аспірант кафедри біології, бджільництва та мисливствознавства
Башкирського державного аграрного університету (БДАУ) -
М.Г.ГІНІЯТУЛЛІН,
доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри
біології, бджільництва та мисливствознавства БГАУ-
Н.М.ІШМУРАТОВА,
доктор сільськогосподарських наук,
кандидат хімічних наук Інституту органічної хімії
Уфимського наукового центру РАН

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. У вас повинен бути включений jаvascript для перегляду.

Ключові слова:
медоносних бджіл, бджолина матка, гомогенат трутневого розплоду.

анотація:
досліджується вплив гомогената трутневого розплоду на якість бджолиних маток.

Summary:
the effect of homogenate drone brood on the quality of queen bees.

Keywords:
honeybees, bees, drone brood homogenate.

Відео: Ставлю трутневі стільники

література:
1. Буранбай І.І. Стимулюючі підгодівлі і збереження медоносних бджіл // Сільські візерунки. - 2003. - №1 - С. 34.
2. Бурмістрова Л.А. Склад і біологічна активність трутневого розплоду // Проблеми екології та розвитку бджільництва в Росії: матеріали НПК. - Рибне, 1999. - С. 156-159.
3. Іліешіу Н.В. Технологія інтенсивного виробництва трутневих личинок для отримання натурального продукту Апіларніла // РЖ ентомології. - 1981. - №8. - С. 57.
4. Каіпкулов Р.Н. Стимулюючі підгодівлі і якість бджолиних маток // Бджільництво і апітерапія. - 2005. - №3. - С. 33-35.
5. Маннапов А.Г. Підгодівлі бджіл // Бджільництво. - 2004. - №7. - С. 16-18.

Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі