Порівняльна оцінка противороевих прийомів

В даний час запропоновано понад 100 прийомів боротьби з природним роением. Слід зазначити, що наявність безлічі способів його попередження вказує на їх недосконалість. Один із перспективних напрямків вирішення цієї проблеми - використання феромонной комунікації (Н.М.Селіванова, 1980, 1995 А.В.Скіркявічюс, 1986- Е.В.Кузьміна, 1998). Досліди, проведені в НДІ бджільництва (Н.М.Селіванова, 1996), показав і, що при значному розширенні гнізда роїння знижувалося на 50%, при заміні матки на молоду і годуванні 40% -ним цукровим сиропом зменшувалося відповідно на 14,3 і 12,5%. При внесенні в сім`ї спиртових розчинів синтетичних компонентів маточного феромону (основна складова частина-9-кетодеценовая кислота) і спиртової витяжки з тіл плодових маток як натурального маточного комплексу кількість роїлися сімей зменшилася на 22,3 і 30,7% відповідно. Таким чином, для досягнення найбільшої ефективності в запобіганні роїння на пасіках доцільно застосовувати не окремі протиройові прийоми, а комплекс заходів, що перешкоджають прояву ройового інстинкту медоносних бджіл.

В останні роки наукові співробітники Інституту органічної хімії УНЦ РАН розробили цілу гаму феромонних препаратів з різним функціональним призначенням (Г.Ю.Ішмуратов і ін., 1997). Ми провели порівняльну оцінку різних противороевих прийомів при комплексному використанні бджіл башкирської популяції среднерусской породи.

Були закладені два досвіду: перший - на пасіці колгоспу ім. К.Маркса Дюртюлінского району, а другий - на пасіці сільськогосподарського підприємства "Ря" Ермекеевского району Республіки Башкортостан. В експериментах використовували 35 сімей бджіл башкирської популяції среднерусской породи. На основі врахування методом підбору сімей пар-аналогів сформували контрольну і піддослідні групи по 5 сімей в кожній.

У першому досвіді сформували чотири групи сімей бджіл (контрольну і три піддослідні), у другому - три групи (контрольну і дві піддослідні). У контрольних групах використовували звичайні протиройові прийоми: активне розширення гнізд сотами і рамками, оснащеними вощиною, посилення вентиляції. У піддослідних групах сформували індивідуальні та збірні відводки, ділили сім`ї на пів-літа і вносили противороевой препарат апирой. Відведення формували в третій декаді травня - першій декаді червня на неплідних матках. Препаратом апирой обробляли ройові мисочки до відкладання яєць маткою в них. У кожну вносили по одній краплі препарату (0,02-0,03 мл).

Сім`ї бджіл, підібрані для досвіду, мали від 7 до 10 вуличок бджіл, кількість корму в гніздах сімей коливалося від 5,7 до 9,1 кг, друкованого розплоду відповідно - від 78 сотень осередків до 116 сотень.

Обліки показали, що сім`ї першого піддослідної групи, від яких формували збірні відводки, за три обліку до настання медозбору виростили розплоду більше на 3,7%, ніж контрольні. Сім`ї третьої піддослідної групи, оброблені препаратом апирой, за цей же період виростили розплоду менше на 22,5%. Сім`ї бджіл другий піддослідної групи за цим показником практично не відрізнялися від сімей в контролі. Неоднакова підготовленість сімей до головного медозбору позначилася на їх продуктивності. Найкращі показники були в першій піддослідній групі, де продуктивність сімей з відводами в сумі була на 6,3-7,2% більше, ніж у сімей контрольної групи. Третя піддослідна група мала найнижчі результати. Другий досвід показав практично аналогічний результат. Подібна повторюваність результатів за двома дослідам дозволяє визнати низьку ефективність препарату апирой для боротьби з роением бджіл. Крім того, обробка сімей бджіл противороевой препаратом пов`язана з повним розбиранням гнізда, ретельним оглядом кожного стільника на предмет наявності ройових мисочок, що різко знижує продуктивність праці бджолярів. У цій групі 40% бджолиних сімей отроившейся.

Після закінчення медозбору сім`ї бджіл піддослідних груп кілька перевершували по враховуються показниками контроль. Як в першому досвіді, так і в другому найкращі показники відзначені в групі сімей, від яких формували відведення.

Для виявлення впливу противороевих прийомів на заклещенность сімей підібрали сім`ї, рівні по силі, кількості корму і друкованого розплоду в гніздах. За загальноприйнятою методикою відібрали проби бджіл в піддослідних родинах при попередній збірці гнізд (23.08) і перед обробкою їх препаратом біпін (15.10).

В період попереднього складання гнізд максимальна заклещенность відзначена в основних сім`ях, а мінімальна - в роях. Результати підрахунку, проведеного через 50 днів, показали, що заклещенность бджіл в сім`ях зросла в 2,8-3 рази. Це пов`язано з тим, що в розглянутий період в гніздах практично був відсутній друкований розплід і всі кліщі перебували на бджолах. Слід зазначити, що в роях і в отводках заклещенность бджіл була достовірно менше в порівнянні з основними сім`ями. Виявлена неоднакова заклещенность бджіл основних родин, відводків і роїв пояснюється різницею у віці маток і кількістю вирощуваного трутневого розплоду в цих сім`ях. З даних літератури відомо, що в сім`ях з молодими матками завжди достовірно менше вирощується трутневого розплоду, внаслідок чого бджоли мають меншу заклещенность, ніж в основних сім`ях з матками старшого віку.

Виходячи з отриманих даних, можна зробити висновок, що формування відводків і отримання роїв можна розглядати як один з зоотехнічних методів боротьби з варроатозом бджіл. Використання противороевой препарату апирой показало його низьку ефективність.

М.Г.ГІНІЯТУЛЛІН

Башкирська державний аграрний університет

Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі