Євразійський центр готовий поділитися новими знаннями з вченими, фермерами, аграріями щодо продовольчої безпеки

Дешеве продовольство залишилося в минулому. Весь світ і Росія в тому числі, лицем до лиця зіткнувся з проблемами пов`язаними з дефіцитом продуктів, зростанням цін, збіднінням земельних ресурсів і обмеженням водних запасів.

Вчора на конференції приуроченій до початку діяльності Євразійського центру з продовольчої безпеки (ЕЦПБ), створеного на базі МДУ, ці теми були в центрі уваги вчених провідних аграрних НДІ і експертів Світового банку.

Андрій Бокарьов директор департаменту міжнародних фінансових відносин міністерства фінансів заявив, що Світовий банк і уряд Російської Федерації розглядають створений центр не тільки як інструмент міжнародної співпраці і координації, а й як важливу платформу для висування актуальних ініціатив. Не вдасться уникнути обговорення теми продовольства на самітах країн G20 в 2013 році і G8 в 2014 році. Бокарев також зазначив, що уряду дуже важливо отримувати об`єктивну інформацію про продовольчу майбутньому країни.

Умалі Дейнінгер, керівник департаменту Світового банку з розвитку територій та сільського господарства по Європі і Центральній Азії озвучила жахливі цифри. За оцінками Світового банку, на поточний момент 44 мільйони людей в цьому регіону стали бідняками саме з вини зростаючих цін на продовольство. У Молдові, Вірменії, Таджикистані 5,3 мільйона чоловік страждають від недоїдання.

Також на конференції балу представлена офіційна таблиця з енергетичних нормам харчування, складена Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО). При загальноприйнятою мінімальній нормі в 1800 ккал в день в Таджикистані доводиться 2180 ккал, а в Росії 3376 ккал, що не так вже й багато.

Професор Сергій Кисельов, директор Євразійського центру з продовольчої безпеки, в бесіді з «Російської газетою» зазначив, що в Росії на сьогоднішній день доходи 1% населення складають менше 2000 рублів на місяць, що істотно знижує енергетичні норми харчування цих людей.

Кисельов повідомив, що паралельно з рішенням науково-дослідних проблем в галузі управління земельними, водними, природними ресурсами, які мають міжнародне значення, центр, грунтуючись на міжнародних умовах, вперше проведе вивчення проблеми «хто недоїдає» в регіонах Росії. Цей звіт буде представлений уряду разом з відповідними рекомендаціями. За словами Кисельова, одним з найбідніших в цьому плані регіонами є Республіка Гарбуз, хоча «неблагополучні по харчуванню зони» зустрічаються і в Центральній Росії. Професор неодноразово підкреслював, що необхідно звернути увагу і перейняти закордонний досвід, де підтримку сільського господарства доповнюють допомогою соціальної підтримки населення, яка спонукає населення купувати продукцію національного виробника.

До основних завдань центру також відноситься аналіз впливу кліматичних змін на глобальну продовольчу безпеку. До речі, якщо враховувати природний кліматичний фон і демографічний схрещення населення, дає Росії певну перевагу перед іншими країнами. За словами Сергія Кисельова ситуація до 2050 року буде поліпшуватися, що неминуче призведе до того, що Росія стане одним з провідних постачальників продовольства на світовий ринок. Необхідно підготуватися до цієї ситуації.

Необхідно формувати нову аграрну політику країни за допомогою підвищення ефективного використання грунтів, землеробства, водних багатств, підготовки нових кадрів.

Хольген Крей, керівник проекту від Світового банку, звернув увагу на те, що кількість виробленої сільгосппродукції могла б бути як мінімум в 2 рази більше, якщо приділити достатньо уваги продуктивності праці і розвитку інноваційних підходів. Тому нові знання щодо продовольчої безпеки, якими готовий поділитися Євразійський центр з вченими, фермерами, аграріями, безумовно, підуть на користь.

Також Крей акцентував увагу на тривожну кліматичної проблеми, якої стурбовані фахівці, - впливом, який має танення льодів на грунту Євразії, а також необхідності моніторингу вічної мерзлоти на півночі Росії. Представник Світового банку позначив наскільки важливо знати швидкість розвитку цих процесів, а також можливість прогнозувати подальше розвитку ситуації.

Російський уряд виділив у 2012 році на роботу центру 40 мільйонів рублів.

Мінфін і Всесвітній банк уклали окрему угоду, що стосується консультацій для центру. Однак крім початкового фінансування в перспективі розглядається залучення в розвиток центру альтернативних джерел грошових коштів.

Хольген Крей вважає, що Євразійський центр по продовольчої безпеки може стати провідною установою в області світових проблем, що відносяться до даної тематики.

за матеріалами Російської газети

Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі