Використання біологічно властивих бджолам речовин при варроатозе

На кафедрі захисту рослин Університету Удіне (Італія) нами було проведено експеримент із застосування певних доз біологічно властивих бджолам речовин (гептадецена) в лабораторних і польових умовах, в кінці якого ми зробили наступні висновки: гептадецен стимулює відкладання яєць маткою, є репелентом (контрольна група сімей була більше заражена варроатозом).

Варроатоз - небезпечне захворювання бджіл, яке тягне за собою великі втрати на пасіках. В останні роки були ідентифіковані деякі речовини, які є репелентами для цього кліща, зокрема секрет залози Насонова. Подібним дією володіють бджолина отрута [1] і маточне молочко [3]. Ще одне дослідження показало присутність в сім`ї специфічного для кліщів репеленту Z-8-гептадецена [2]. Ця речовина відноситься до групи алкенов, його виділяють дорослі бджоли, тому кліщі воліють паразитувати на молодих внутриульевой особин.

Дослідження застосування певних доз біологічно властивих бджолам речовин (гептадецена) в лабораторних і польових умовах можуть дати цікаве рішення для альтернативних методів контролю кліщів варроа.

Експеримент проводили на експериментальній пасіці кафедри захисту рослин Університету Удіне на помісних бджіл Apis mellifera carnica і Apis mellifera ligustica.

Для проведення польового досвіду на експериментальній пасіці університету створили групи: контрольні та піддослідні. З сімей видаляли все рамки з розплодом і потім формували піддослідні групи. Кожна сім`я мала за шість рамок. У такому стані вони перебували два дні, аж до появи нової яйцекладки.

Відео: Профілактика бджоли, анти-вароатозу (21.08.2016) пасіка

Першу підгодівлю канди з гептадеценом проводили через два дні після організації груп. У вулику встановлювали пластикові піддони для збору опалого кліщів. Другу підгодівлю давали через тиждень після першої. Перед цим сім`ї перевіряли на активність поїдання корму. Третій раз сім`ї отримували корм через тиждень після другої підгодівлі. Перед цим визначали активність сім`ї в поїданні канди, а також наявність паразитів на піддонах.

На наступний день після третьої підгодівлі рано вранці сфотографували стільникові рамки для подальшого підрахунку кількості бджіл у вуликах за програмою Power Point. Відібрали використані піддони і поставили нові. Всі рамки з розплодом вилучили і заморозили в холодильній камері для подальшого визначення ураженості розплоду варроатозом. Потім провели лікування сімей щавлевої кислотою з подвійною повторністю. Після кожної обробки відбирали піддони для підрахунку паразитів.

Згідно з отриманими даними, розплоду було більше в сім`ях експериментальної групи. Можна припустити, що кількість гептадецена в сім`ї впливає на цей показник. Ймовірно, дана речовина, характерне для дорослих бджіл, при підгодівлі локализовалось в молодих вуликів особин, тим самим ложно інформуючи матку про старіння сім`ї. Це послужило хіміко-біологічним стимулом для посилення нею яйцекладки, тому при порівняно однаковій силі сімей розплоду виявилося більше в сім`ях піддослідної групи.

Більш того, в контролі розплід був вражений кліщем більше, ніж в експерименті. При порівнянні процентного співвідношення кліщів на бджолах і розплоді виявилося, що в експериментальній групі паразити вважали за краще піти в розплід. Це говорить про те, що гептадецен направляє рух варроа в расплодного осередки, підтверджуючи його репеллентних ефект.

У групі контролю в одному випадку кліщ строго прямував тільки в осередку, в іншому - залишався на бджолах і йшов в осередку. Однак посилатися на контрольну групу можна, так як відомо, що в природних умовах гептадецен міститься в льотних бджіл і може засвоюватися бджолами-годувальницями. Таким чином, природний вміст гептадецена могло позначитися на даних результатах.

Число кліщів, опалого на пластикові піддони, каже, що кліщі вражали в основному бджіл контрольної групи. Після лікування щавлевої кислотою на піддонах в контролі виявлено більше число паразитів, ніж на піддонах в експериментальній групі.

При підрахунку повної зараженості розплоду відзначена особливість біологічного розподілу кліщів варроа в бджолиних комірках - в залежності від числа материнських особин в них. Вона обернено пропорційна, тобто чим більше материнських особин в раплодной осередку, тим менше потомства вони виробляють.

Таким чином, в результаті проведеної роботи можна зробити висновки, що гептадецен стимулює відкладання яєць маткою і є репелентом, так як контрольна група була більше вражена варроатозом.

Для отримання більш точних і чітких результатів потрібні додаткові дослідження.

ФГТУ-ВПО РГАУ-МСХА їм. К. А. Тімірязєва

Ключові слова:
варроатоз, Z-8-гептадецен, репелент, стимуляція несучості матки.

анотація:
в останні роки вчені звернули увагу на природні репеленти, наприклад гептадецен, що продукується бджолами. Висловлено припущення, що вони контролюють кількість кліщів в сім`ї.

Summary:
last years scientists have paid attention to natural repellents produced by bees. The assumption is come out, that they supervise quantity of pincers in a family.

Keywords:
varroa destructor, z-8-geptadecen, repellent, stimulation of egg production screening.

література:
1. Kraus B. Effects of honey bee alarm Pheromone compounds on the behaviour of Varroa jacobsoni // Apidologie. - 1990, 21. - Р. 127-134.
2. Nazzi F. et al. Z-8-heptadecene from infested cells reduced the reproduction of Varroa destructor under laboratory conditions // Journal of Chemical Ecology. - 2002. - Vol. 28, 11. - Р. 2181-2190.
3. Nazzi F. et al. Chemical basis of cell invasion by Varroa destructor // Third European conference of apidology EurBee, Qeens University Belfast. - 2008. - Р. 76.