Несподіваний прорив в дослідженнях згубного впливу неонікотиноїдів на бджіл

Серед кількох основних причин надмірного ослаблення і загибелі бджоли сімей в Польщі і в світі, головну роль грає інвазія кліща Varroa destructor, якому каліфорнійські бджолярі дали назву сатани (диявола), латинська назва - satanus incarnatus. Диявол цей висмоктує білок з розплоду і з гемолімфи дорослих бджіл, послаблює до критичного стану здоров`я бджолиних сімей, аж до їх осипи, заражаючи їх різними патогенними мікроорганізмами, особливо вірусами. Ці віруси, викликаючи руйнування клітин і тканин і навіть цілих органів бджіл, викликають різного роду патології, що закінчуються смертю сімей, найчастіше в критичний період зимівлі (Rosenkranz et al., 2010).

Таким чином, основною причиною загибелі бджіл не є віруси, а паразит Varroa destructor. Тим більше, після втрати бджолами згаданих низькомолекулярних білків, ослаблення їхньої імунної системи полегшує розвиток раніше прихованих (латентних) вірусних інфекцій і призводить до різкого розмноження цих вірусів.

Цікаво, що серед більш ніж дев`ятнадцяти до цих пір виявлених у медоносних бджіл вірусів тільки три безпосередньо пов`язують зі згаданим зимовим відходом бджолиних сімей. До них відносяться: вірус деформованого крила (DWV - англ. Deformed wings virus), вірус гострого паралічу бджіл (ABPV або APV - англ. Acute bee paralysis virus) і ізраїльський вірус паралічу бджіл (IAPV - англ. Israeli acute paralysis virus).

Ці віруси відносяться до сімейств Iflaviridae і Dicistroviridae, але, схоже, тільки віруси DWV і ABPV є вторинною причиною зимового відходу бджіл в Європі. Вірулентність вірусу ABPV добре видно після його потрапляння в гемолімфу бджоли. На відміну від вірусу ABPV, вірус DWV менш вирулентен, оскільки вражає велика кількість клітин в тілі бджоли, тому його патогенна дія проявляється лише в сім`ях, сильно ослаблених в результаті великої заклещеванності- особливо в кінці літа і початку осені, коли кількість паразитів в бджолиної сім`ї значно збільшується через непрофесійне лікування, в тому числі і в результаті збільшеної в цих умовах спаду льотних бджіл. В результаті зростання кількості Varroa destructor в бджолиної сім`ї збільшується кількість вірусу деформованого крила (DWV) у бджіл навіть з 10 до 100%. Описаної природі цього явища сприяє той факт, що інвазією кліща охоплені всі пасіки і вулики, хоча б через блукання бджіл, злодійства, упіймання роїв, кочівлі пасік, торгівлі відводками і т.п.

Отже, ефективна боротьба з інвазією Varroa destructor в бджолиних сім`ях може різко знизити рівень заклещеванності і вірусу деформованого крила (DWV), що пов`язано з тим фактом, що цей вірус не передається з бджоли на бджолу, і в будь-якому випадку «вертикальна» передача (з паразита на розплід) не приводить до сильного пошкодження бджіл. Але той факт, що Dainat і ін. (2012) знайшли велику концентрацію вірусу DWV в тих, хто гине сім`ях, ніж в сім`ях, які вижили, ясно підтверджує, що концентрація вірусу грає свою власну роль в патології дорослих бджіл. Тим більше, що він присутній навіть в жировому тілі, яке бере участь в імунних процесах, синтезуючи вітеллогенін. Цей білок є прекурсором для імунних білків, і впливає на гормональний регулювання життєвих процесів, в тому числі на тривалість життя бджіл. У цьому контексті наголошено, що у бджіл із загиблих від голоду сімей так само мало вітелогеніна, як і у бджіл, сильно уражених кліщем.

Описується явище, як і факт, що вірус DWV поширюється в сім`ях повільно (хоча поширюється з кормом), а також може бути присутнім в яйцях, що відкладаються маткою і в трутневому насіння, свідчить про те, що на розвиток вірусної інфекції крім кліща впливають також і інші фактори.

Крім факторів патогенного дії вірусу повільного паралічу бджіл (SPV - англ. Slow paralysis virus), що відзначається в сім`ях дуже сильно уражених кліщем, а також беручи до уваги спосіб патогенного дії зазвичай присутніх у бджіл вірусів (таких, як вірус мішечкуватого розплоду - SBV - англ . Sacbrood virus, або вірус чорного маточника - BQCV - англ. Black queen cell virus), клінічні прояви яких у бджіл посилюються під впливом несприятливих чинників середовища, стають очевидним, що в основі явища зростаючого розмноження вірусу деформування ого крила (DWV) в сім`ях з сильною заклещеванность при одночасному впливу препарату зовнішніх чинників може лежати загальний для всіх цих факторів молекулярний механізм іммуннодепрессіонного (блокуючого імунну систему) впливу цих факторів на бджіл. Підтвердження цьому привело в 2012 р незвичайне відкриття, яке наелектризувало не тільки фахівців з хвороб бджіл, але також і бджолярів усього світу. Так група італійських дослідників під керівництвом Francesco Nazzi відкрила, що імунодепресія захисної системи бджоли на вірус деформованого крила (DWV) заснована на придушенні експресії гена, відповідального за експресію транскрипційного фактора (TF kB) в ядрах клітин в тілі бджоли та інтенсивної реплікації (розмноження) цього вірусу, як відповідь на ослаблення контролю противірусного впливу. Більш того, згаданий факт навів на думку, що і інші, викликають стрес причини, можуть гальмувати експресію фактора TF kB. Так в кінці 2013 року цей же колектив дослідників, на цей раз під керівництвом Gennaro Di Prisco, відкрив, що таким додатковим стресовим чинником, переважною згаданий ген, а потім і розмноження вірусу, може бути застосування інсектицидів із групи неонікотиноїдів. Цікаво, що цього не можуть зробити пестициди на основі фосфорорганічних сполук (Di Prisco, 2013).

Беручи до уваги значення описаного повідомлення, дозволю собі процитувати цю англійську статтю в оригіналі - «Neonicotinoid clothianidin adversely affects insect immunity and promotes replication of a viral pathogen in honey bees» (неонікотиноїдів клотіанідін пошкоджує стійкість комах і призводить до реплікації вірусних патогенів у медоносної бджоли) . Клотіанідін, в результаті руйнування життєво важливих функцій медоносних бджіл, призводить до їх загибелі. До цього нічого ні додати, ні відняти, якщо хочемо обговорювати це питання в світлі сучасних знань, що стосуються патології бджіл, а також значення цього відкриття для біології взагалі.

Якщо взяти до уваги повсюдну практику застосування неонікотиноїдів в сільському господарстві, а також те, що всюди, де є бджоли, присутній і паразит Varroa destructor, то описане в статті відкриття ставить під сумнів сенс дослідження пасік, в тому числі пасік селекційних на наявність згаданих вірусів . Адже де є кліщ, там також є і віруси деформованого крила (DWV) та інші, нехай навіть в латентній формі. Крім того, важко обстежити всі сім`ї бджіл на даній пасіці, які на практиці вражені в різному ступені, тоді як при контакті з неонікотиноїдів навіть при прихованому ураженні цих сімей легко виникає різке загострення з усіма згубними для бджіл наслідками.

Як бути, якщо ми маємо справу з іммуннодепресіоннимі вірусами, неонікотиноїдів і іншими стресами? Як показує практика, найкращим рішенням має бути постійний контроль пасік, що стосується ефективності боротьби з варроатозом при одночасному інтенсивному і професійному знищення цього паразита, а також змісту сильних сімей в опорі на їх правильне годування, обслуговування і догляд, а не селекція пасік шляхом вивчення присутності вірусів відносно дорогими способами. Причому велику увагу слід присвятити проблемам тимчасового голоду на пасіках, який має колосальний вплив на здоров`я бджіл, особливо в разі їх надмірної заклещеванності.

Zbigniew Lipinski

Pszczelarstwo № 3/14

Пер. з пол. В. Єфімов

Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі