Загибель бджолиних сімей в сезон 2014 р

У літньо-осінній період 2014 року ми відзначили високу загибель бджолиних сімей без явних ознак будь-яких захворювань. Пасіка розташована в 200 км на південний схід від м Рязань в лісостеповій зоні. Ніяких обробок хімічними речовинами в радіусі продуктивного льоту бджіл і в прилеглих зонах не проводилося. Основні медоноси місцевості: верба, чорноклен, синяк, липа, лісове і лугове різнотрав`я.

Щорічно на пасіці в кінці травня - початку червня замінюють до 80% маток, вибраковують 1/3 стільникових рамок. Бджіл містять у вуликах Дадана-Блатта. У 2006 р на пасіку завезли маток карпатської породи, в 2013 р придбали пакети місцевої породи бджіл.

Щорічно навесні проводять профілактичну дезинфекцію вуликів, восени сім`ї обробляють проти кліща Варроа акарицидну препаратом «Бипин» згідно з інструкцією із застосування.

Під час головного медозбору (кінець червня - липень) маса сімей становила від 2,5 до 5 кг, в середньому 4,2 кг. Помітне зниження сили відзначено в кінці липня - початку серпня по ослабленню літа бджіл деяких сімей при йде медозборі. Огляд їх гнізд показав наявність різновікової розплоду (5-7 рамок) і вільних, придатних для відкладання яєць маткою, стільників. До кінця серпня маса значної частини сімей знизилася до 200-700 м В деяких вуликах бджоли отсутствовалі- не було ні загиблих на дні, ні поруч з вуликами. Огляд гнізд показав наявність повністю сформованих на зиму кормових запасів (рис.) В кількості 20-28 кг на сім`ю. У деяких сім`ях на центральних сотах перебував друкований розплід, який має строкатий вигляд, характерний для кінця літа. В одиничних родинах розплід був суцільний. Відсутність гниючих личинок, лялечок і неприємного запаху виключало такі захворювання, як американський і європейський гнилизни. Не було і ознак аскосферозу (муміфікованих личинок на стільниках з розплодом, на дні вулика і прилетной дошці). Також ми не спостерігали на пасіці великого числа бджіл з деформованими крильми і тілом, що могло б характеризувати високий ступінь ураження сімей кліщем Варроа.

У зимівлю пішло 10 бджолиних сімей з 54 наявних на пасіці навесні, тобто загинуло понад 80% бджіл.

Аналогічні явища спостерігали в цьому році на пасіках Московської, Пензенської, Липецької, Воронезької, Білгородської, Калузької і Тверської областей - зафіксована загибель від 15 до 90% бджолиних сімей.

Відео: Загибель бджолиної сім`ї

Аналіз зарубіжної та вітчизняної літератури не дає однозначної відповіді на питання про причини загибелі сімей без симптомів захворювань.

Багато дослідників констатують наявність в пробах бджіл наступних збудників: Nozema cerane (новий збудник нозематозу), Malpighamoeba mellificae (викликає амебіаз), Varroa destructor (варроатоз), різні види вірусів [1, 4, 5].

Деякі іноземні автори вважають, що причиною загибелі сімей є застосування нових видів пестицидів (зокрема неонікатіноідов), які діють безпосередньо на головний нервовий ганглій, в результаті чого бджоли не можуть знайти свій вулик (губляться). Інші дослідники говорять про негативний вплив ГМО, радіохвиль (телефонні вишки) і т. Д.

Негативно на бджіл можуть діяти великі площі медоносів, вирощуваних в монокультурі, так як пилок одного виду рослин не може забезпечити білкове різноманітність, необхідне для нормальної життєдіяльності бджолиних сімей.

В останні десятиліття в зв`язку з підвищенням антропогенного впливу на навколишнє середовище йде її інтенсивне забруднення, що негативно позначається на життєдіяльності рослин і тварин. Зниження імунітету призводить до появи нових захворювань, частіше вірусної етіології. Поширення їх змушує вчених розробляти нові, сучасні методи діагностики. Все більш широке застосування в бджільництві знаходять молекулярно-генетичні методи досліджень із застосуванням ПЛР (полімеразноцепной реакції), ІФА (імунноферментний аналізу), РІД (реакції імунодифузії), РІФ (реакції імунофлуоресценції), РДП (реакції дифузійної преципітації) та ін. Вартість таких досліджень на сьогоднішній день досить висока і не всі лабораторії готові їх здійснити.

Як відзначають російські та європейські вчені [2, 3, 6, 7], загибель сімей останнім часом практично завжди пов`язана з наявністю в організмі бджіл патогенних вірусів. На даний момент виявлено близько 20 видів вірусів, сім з яких вважають патогенними (вірус деформації крила, віруси гострого і хронічного паралічу, чорного маточника, мішечкуватого розплоду, кашмир-вірус і рідше ізраїльський вірус).

З цих семи три викликають видимі симптоми захворювань у бджіл тільки при різного роду стресах (різка зміна погоди, брак корму, висока ступінь ураження іншими патогенами і т.д.).

Наявність в сім`ях вірусу мішечкуватого розплоду можна помітити по загибелі личинок старшого віку в травні - початку червня. Загиблі личинки лежать в осередках на спині у вигляді човна.

Відео: Загибель бджіл, аналіз загиблих сімей та поради 1 частина

При ураженні вірусом хронічного паралічу спостерігаємо дорослих бджіл зі зменшеним черевцем і тремтячими крилами. Бджоли втрачають волосяний покрив, стає блискучим.

Вірус деформації крила проявляється у лялечок і дорослих бджіл недорозвиненими або рудиментарними крилами.

Необхідно відзначити, що віруси в організмі медоносної бджоли можуть перебувати тривалий час у прихованій (латентній) формі і передаватися від особини до особини без ознак захворювання.

Тобто бджоляр купує на свою пасіку бджіл (сім`ї, пакети, маток) зовні абсолютно здорових. Через деякий час гине одна з придбаних сімей, і її кормові запаси розкрадаються іншими бджолами пасіки. Разом з кормом віруси розносяться по сім`ях пасіки, вона поступово заражається і, при збігу несприятливих факторів, гине. Вірусні захворювання на пасіці можуть поширюватися при подсиливании сімей (бджолою або розплодом), годуванні зараженим медом (в соторамки і відцентровим), міграції бджіл (особливо сильно проявляється при близькому розташуванні вуликів), годуванні бджіл зараженим трутневим гомогенатом і т.д.

Більш небезпечна з цієї точки зору продаж заражених бджіл з разведенческой пасік, що знаходяться в південній частині нашої країни. У цих випадках хворі бджоли у вигляді племінного матеріалу надходять в багато регіонів країни. Відбувається зараження пасік північних областей.

У зв`язку з вищесказаним, для виявлення та зниження швидкості поширення масової загибелі бджолиних сімей без симптомів захворювань, переконливе прохання про всіх аналогічних випадках повідомляти інформацію в Московську ветеринарну академію, Королеву Олександру Вікторовичу по тел. 8-495-372-43-49 і по електронній пошті: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. У вас повинен бути включений jаvascript для перегляду..

При цьому обов`язково вказуйте:

1. Місце розташування пасіки (село, район, область, республіка);

2. Основні медоноси;

3. Загальна кількість сімей на пасіці і число загиблих;

4. Можливу породу бджіл;

5. Рік і місце придбання маток або сімей востаннє;

6. Час, частоту обробок і назва препарату, що застосовується Вами для обробки сімей проти вароатозу;

7. Форму введення препарату (пластини, пари, розчин)

Дані необхідні для накопичення статистики та розробці заходів по боротьбі з масовою загибеллю сімей.

А.В.КОРОЛЕВ, доцент,
кандидат сільськогосподарських наук

Московська державна академія ветеринарної
медицини та біотехнології ім. К.І.Скрябіна, м.Москва

анотація:
представлені інформація про пошук причин загибелі сімей в літньо-осінній період 2014 р анкета для опитування бджолярів по темі колапсу.

Ключові слова:
бессимптомная загибель сімей бджіл, варроатоз, патогенні віруси, анкета.

ЛІТЕРАТУРА:
1. Батуев Ю.М., Трун О.Ф., Березина Л.К., Січанок Є.В., Сазонова С.А. Спустошлива загибель бджіл у США // Бджільництво. -2008. - №5.
2. Трун О.Ф., Батуев Ю.М., Кузмічева Н.В., Січанок Є.В. Вирозов бджіл // Бджільництво. - 2006. - №7.
3. Berényi O., Bakonyi T., Derakhshifar I., Köglberger H. and Nowotny N. Occurrence of six honeybee viruses in diseased Austrian apiaries // Applied Environmental Microbiology. - 2006. - №72.
4. Chauzat M.P., Higes M., Martin-Hernandez R., Meana A., Cougoule N. and Fuacon J.-P. Presence of Nosema ceranae in French honeybee colonies // Journal of Apicultural Research. - 2007. - №46.
5. Downey D.L. and Winston M.L. Honeybeecolony morta-lity and productivity with single and dual infestations of parasitic species // Apidologie. - 2001. - №32.
6. Landaverde P., Escobedo N., Calderón C., Enríquez E. and Monroy C. The incidence of three honeybee viruses in collapsing colonies in Guatemala // Journal of Apicultural Research. - 2012. - №51.
7. Nielsen SL, Nicolaisen M. and Kryger P. 2008. Incidence of acute bee paralysis virus, black queen cell virus, chronic bee paralysis virus, deformed wing virus, Kashmir virus and sac brood virus in honeybees (Apis mellifera) in Denmark / / Apidologie. - 2008. - №39.

Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі