Феромонна композиція апіс

alt = "Підживлення бджіл" style = "margin: 10px; float: right;" / Gt; Біологічну активність Апіс вивчали в порівнянні з еталоном - вітамін-екдістероновим стимулятором бджіл ВЕСП (В.Т.Какпаков, 1993). У дослідах Апіс згодовували бджолам, попередньо розчинивши вміст однієї ампули (1 мл) в 100 мл цукрового сиропу. Далі 10 мл отриманого розчину вносили, ретельно перемішуючи, в 300 мл сиропу. Таблетки ВЕСП (по 0,2 г) перед упо- споживання розмелювали і розчиняли в 300 мл цукрового сиропу. В контролі бджоли отримували 50% -ний (без добавок) цукровий сироп. Кожну з піддослідних і контрольних родин підгодовували 300 мл вищевказаних підгодівлі. При оцінці впливу препаратів на збереження бджіл і стан їх задніх кишок роботу виконували на одноденних бджіл в садках, яких щодня годували 50% -ним цукровим сиропом з додаванням стімуліруюшім добавок і без них (кожне зі сполучень в трьох повторностях). У таблиці 1 представлені результати цих досліджень.

Найбільше число мертвих особин (підмору) відзначено в контролі. Там, де бджоли одержували цукровий сироп в поєднанні з апісілом, їх було значно менше (різниця достовірна, в кінці досвіду вона становила в середньому 38,0%). У варіанті: цукровий сироп + ВЕСП, достовірної різниці не отримали, тобто істотного впливу на відхід бджіл ВЕСП не чинив.

У водно-сольовому обміні комах важливу роль грає задня кишка. У бджіл робота цього органу ще більш важлива в зв`язку з накопиченням і зберіганням екскрементів в безоблетного періоди і взимку. Станом і наповненості задньої кишки судять про хід зимівлі бджіл і навіть прогнозують її результат (М.В.Жеребкін, 1979- Л.А.Шагун, 1984, і ін.). Проводячи вищеописані досліди, ми стежили також за її станом. Спостереження показали, що найбільш несприятливий вплив на неї надавало годування бджіл цукровим сиропом (табл. 2), в той же час при підгодівлі, що містить Апіс і ВЕСП, стан задньої кишки у бджіл було відносно добре. В контролі в два рази частіше при препаруванні розривалися кишки, частіше відзначалася рихлість їх стінок. Кращий стан задніх кишок у бджіл в досвіді супроводжувалося меншим накопиченням в них маси екскрементів і, відповідно, більшою схоронністю (на 38%) комах.

Один з найважливіших господарсько корисних ознак, за яким судять про ефективність використання того чи іншого стимулюючого препарату, - продуктивність бджолиних сімей. У зв`язку з цим ми провели два експерименти: перший - в 1997 р на навчальній пасіці Башкирського державного аграрного універсітета- другий - в 1998 р на базі АКХ ім. Кірова Дюртюлінского району Республіки Башкортостан. Для їх виконання сформували три групи сімей бджіл по п`ять у кожній. Сім`ям першої групи давали цукровий сироп без добавок (контроль) - другий (досвід 1) - цукровий сироп з додаванням біостимулятора ВЕСП- третьої (досвід 2) - цукровий сироп з препаратом Апіс. Сім`ї бджіл, підібрані для досвіду в 1997 році, мали силу від 5 до 7 вуличок з друкованим розплодом в гніздах в кількості від 66 до 149 сотень осередків і кормом від 1,0 до 5,7 кг-в 1998 р вони мали 6 -8 вуличок, 75-120 сотень осередків розплоду, 3-5 кг корму, тобто їх можна віднести до середніх по силі, з мінімальною кількістю корму в гніздах. Піддослідні групи родин бджіл трикратно одержували цукровий сироп без добавок і з добавками відповідно до методики.

Відео: «АПІМ» - приманка для уховерток

alt = "Стимулюючі підгодівлі бджіл" style = "margin: 10px; float: right;" / Gt; Перед головним медозбором в перший рік досвіду (25.06.1997 р) сім`ї бджіл, які отримували біологічну добавку ВЕСП і феромонний препарат Апіс, перевершували контрольні по силі на 3,9 і 13,7%, кількості друкованого розплоду в гніздах на 7,0 і 13,9% відповідно. На наступний рік (01.07.1998 р) відповідно на 1,6 і 4,8% і 6,3 і 16,0%. Важливо відзначити, що між сім`ями бджіл контрольної та піддослідних груп (1998 г.) за показником кількості друкованого розплоду різниця статистично достовірна (Рgt; 0,99 і Рgt; 0,95).

Неоднакова підготовленість сімей бджіл до медозбору вплинула на їх продуктивність (табл. 3). У перший рік проведення досліду сім`ї 1-й і 2-й піддослідних груп відбудували стільників на 4,4 і 17,4% і зібрали меду на 13,0 і 25,5% більше, ніж в контролі, на наступний рік відповідно - на 23,2 і 52,4% і 4,3 і 11,5%. У 1998 р різниця в кількості відбудованих стільників і зібраного меду сім`ями бджіл 2-й піддослідної групи, що одержувала препарат Апіс з сиропом, в порівнянні з показниками сімей контрольної групи статистично достовірна (Рgt; 0,99).

Відео: Прискорювач компосту Доктор Робік 209

Таким чином, на основі 9-оксо- і 9-гідрокси-2 Е-деценовой кислот підготовлена композиція Апіс, підгодівля якої в складі 50% -ного цукрового сиропу забезпечує кращий стан задніх кишок бджіл, відзначається їх менша наповненість неперетравлені залишками в порівнянні з контролем, де бджоли одержували цукровий сироп без добавок. Відповідно, відзначається менший відхід бджіл (на 38%), що сприяє нарощуванню сили сімей і збільшення кількості друкованого розплоду (на 4,8-13,7 і 13,9-16% відповідно), а звідси і підвищення виходу товарного меду (на 11,5-25,5%).

Н.М.ІШМУРАТОВА,
М.Г.ГІНІЯТУЛЛІН,
Г.Ю.ІШМУРАТОВ

Інститут органічної хімії
Уфимського наукового центру РАН, м Уфа
Башкирська державний аграрний університет

Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі