Толерантність анестезірованних бджіл до гіпо- та гіпертермії

Робочі бджоли і особливо їх сім`ї пристосовані до життя в широкому діапазоні температур. Верхня межа для ізольованих особин знаходиться на рівні 55^проС. При такій температурі в природному повітряному середовищі при відносно низькій вологості повітря (15-20%) бджоли виживають протягом (31 ± 8) хв. Більш ніж в 3 рази підвищується тривалість їх життя при 50^проЗ і майже в 10 - при 45^проЗ [3].

Стійкість бджіл, як і багатьох інших комах, до охолодження обмежується температурою максимального переохолодження, нижче якої починається замерзання (кристалізація) рідких фракцій тіла [1]. Оскільки з кристалізацією пов`язані незворотні механічні пошкодження тканин і органів, ця температура відповідає критичному значенню холодостойкости.

У річному циклі життя стійкість до замерзання підвищується від весни до початку зими. У бджіл весняно-літніх генерацій температура замерзання обмежується переважно -1,5 ... -8^проС, а до початку зими опускається до -9 ... -16^проС. Варіюючи в широких межах, температура замерзання залежить від екологічної ситуації та фізіологічного стану бджіл. Стійкість до замерзання знижується при голодуванні, споживанні низькоконцентрованого вуглеводного корму, але не залежить від наповнення медового зобика і ректума [2].

Меншу загрозу для життя бджіл являє холодовий заціпеніння, що виражається в призупинення локомоций, серцевої, травної та дихальної функцій. Не маючи можливості споживати запаси медових зобиков, задубілі особини гинуть протягом 2-3 днів. Поріг холодового заціпеніння у бджіл знаходиться на рівні (13,5 ± 0,1)^проС. При такій температурі заціпеніння настає в середньому через 30 хв. Зниження температури прискорює процес заціпеніння. При 9С бджоли ціпеніють в середньому через 9,6 хв, при 0^проС - через 7 хв [3].

Вивчали толерантність бджіл, анестезірованних діоксидом вуглецю, до гіпо- та гіпертермії. Дослідження виконано на різновікових особин літніх генерацій. Для наркотизації використовували хімічно чистий діоксид вуглецю. Їм наповнювали ексикатор, в який попередньо поміщали бджіл в ентомологічних садках. Анестезія відбувалася протягом кількох секунд у процесі заміщення в ексикаторі повітря діоксидом вуглецю.

Заданий температурний вплив на анестезірованних особин досягалося приміщенням герметично закритого ексикатора в сухоповітряний термостат або холодильну камеру. Щоб виключити витрати часу на нагрівання або охолодження ексикатора, його перед початком кожного досвіду витримували протягом 2-3 ч при заданій температурі в термостаті або холодильній камері.

Тривалість життя бджіл у природному повітряному середовищі при 0^проЗ становила 65-70 ч. Причому 50% особин гинули приблизно через 55 ч. В таких же умовах тривалість життя анестезірованних бджіл становила 60-63 год, а 50% гинули через (43 ± 5) ч (рис. 1).

Анестезія різко прискорювала загибель бджіл у області плюсових температур. при 25^проЗ близько 50% бджіл гинули через (4,4 ± 0,4) год, при 35^проС - через (1,7 ± 0,2) год і при 45^проС - через (0,7 ± 0,1) год, а всі вони гинули відповідно через 7 5,5 і 2 ч (див. Рис. 1).

Час, необхідний для активізації задубілі і анестезірованних особин, варіює в широких межах. Так, бджоли, що знаходилися протягом 5 ч в стані холодового заціпеніння при вільному доступі повітря, активізувалися в середньому за (31,1 ± 3,6) хв. У такій же ситуації після охолодження протягом 2 діб цей процес зайняв (68,7 ± 5,1) хв. Анестезували бджоли, що знаходилися протягом 5 год при 0^проЗ, активізувалися за (56,5 ± 4,9) хв, а після 2 діб - за (165 ± 13,7) хв (рис. 2).

Активізація бджіл, які перебували в анестезували стані протягом 1 год при 25^проЗ, відбувалася за (22,3 ± 3,1) хв. Збільшення тривалості анестезії в три рази відбивалося на збільшенні часу активізації в середньому до (51,9 ± 4,3) хв.

Під впливом підвищення температури витрати часу на активізацію анестезірованних бджіл зростали. Особи, які перебували протягом 1 год при 35^проЗ, активізувалися протягом (67,4 ± 5,6) хв. На цей процес після 3 год життя в таких умовах потрібно (133,5 ± 8,7) хв. при 45^проЗ бджоли, анестезували протягом 30 хв, активізувалися за (21 ± 1,6) хв, а після 1 год - за (182 ± 12,8) хв.

Отже, швидкість активізації бджіл і елімінує ефективність анестезії діоксидом вуглецю залежать від температури. Толерантність бджіл до гіпоксії з підвищенням температури знижується. Анестезія діоксидом вуглецю бджіл, задубілі під впливом охолодження, уповільнює відновлення їх активності.

Е.К.ЕСЬКОВ, М.Д.ЕСЬКОВА, С.Е.СПАСІК

анотація:
Показано, що толерантність бджіл до кисневого голодування залежить від температури. Анестезія діоксидом вуглецю уповільнює відновлення активності задубілі бджіл.

Ключові слова:
медоносних бджіл, температура, гіпотермія, гіпертермія, тривалість життя, активізація.

ЛІТЕРАТУРА:
1. Єськов Е.К., Єськова М.Д. Температура максимального переохолодження та стан жирового тіла бджіл // Бджільництво. - 2007. - № 6.
2. Єськов Е.К. Температура максимального переохолодження у медоносних бджіл і її філогенетична специфічність // Изв. АН СРСР. Сер. біол. - 1984. - № 4.
3. Єськов Е.К. Екологія медоносної бджоли. - Рязань, 1995.

Tolerance anesthetized bees to hypo- and hyperthermia

E.K.ESKOV, M.D.ESKOVA, S.E.SPASIK

Stability of bees, like many other insects, to the limited cooling temperature maximum hypothermia, below which begins freezing (crystallization) liquids body [1]. Since the crystallization associated irreversible mechanical damage of tissues and organs, the temperature corresponds to the critical value of cold resistance. The speed and efficiency of revitalization bees anesthesia with carbon dioxide are temperature dependent. Bees tolerance to hypoxia decreases with increasing temperature. Anesthesia carbon dioxide frozen bees slow restoration of their activity.

The article shows that tolerance to oxygen starvation of bees depends on temperature. Anesthesia carbon dioxide slows down the recovery of activity petrified bees.

Keywords: honeybee, temperature, hypothermia, hyperthermia, life expectancy, activation.

Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі