Оцінка несучості приокские маток з перевіркою за якістю потомства
Роботу виконували в селянсько-фермерському господарстві «Бортники», розташованому в Рибновського районі Рязанської області. Господарство має статус племінного і спеціалізується на відтворенні родин і маток породного типу среднерусской породи бджіл «Пріокскій». Завдання - оцінити несучість маток-дочок першого покоління, отриманих від племінних родоначальниць, провести відбір і оцінку маток-улучшательниц для подальшої селекції та репродукції.
Оцінку основних і непрямих селекційних показників визначали за методикою НДВП, схваленої секцією бджільництва РАСГН (2000).
Для отримання якісного потомства в материнських сім`ях різко обмежували яйцекладку маток за 7-10 діб до відбору личинок. Маток виводили з перенесенням личинок в пластмасові мисочки. Використовували сім`ї-стартери і сім`ї-виховательки силою не менше 3 кг з кормовими запасами не менше 10 кг. Надалі вибраковують дрібні і неправильної форми маточники, а після виходу маток - особин масою менше 185 мг, а також з дефектами тіла, ніжок і крил. Неплідних маток мітили кольоровими мітками і підсаджували в чотиримісні на 1/4 рамки 435 х 300 мм нуклеуси. У кожне відділення ставили по три рамки, годівницю і вносили по 0,1-0,15 кг молодих бджіл.
Для виведення повноцінних трутнів навесні, після виставки бджіл із зимівника, в відібрані по комплексу ознак забезпечені білковими і вуглеводними кормами сім`ї підставляли трутневі стільники. Надалі створювали цим сім`ям умови, які дозволяли їм вивести до 4 тис. Повноцінних трутнів до періоду спарювання маток. В інших їх виведення не допускали.
Навесні 2006 року за результатами бонітування 2005 р відібрали три племінні сім`ї (№№ 38, 50, 67), які добре перенесли зимівлю, мали високоплодовітих маток, за зовнішнім виглядом відповідали стандарту породи, а по медопродуктивности перевершували середні показники пасіки на 2,9 -4,4%. Для оцінки маток за якістю потомства в травні від кожної з відібраних родин вивели по 30 маток-дочок, які спарилися з трутнями з підібраних батьківських сімей, і сформували три піддослідні групи. В таких же умовах вивели і маток від рядових родин і сформували контрольну групу.
У 2007 р провели оцінку сімей по несучості маток і іншими ознаками (табл. 1). Якщо матки-дочки перевіряють за якістю потомства матки-рекордистки виявлялися в порівнянні з іншими більш плідними, її відносили до улучшательниц і використовували в селекційному процесі.
Як бачимо, матки-дочки (по 30 шт.), Отримані від племінних сімей №№ 38, 50, 67, перевершували по середньодобовій несучості маток контрольної групи (170 шт.) На 0,8-1,8% при високому ступені достовірності (Р = 0,999). Коефіцієнт мінливості Зv у всіх трьох груп маток-дочок був низький і варіював в межах 2,2-3,2%, що свідчить про значну консолідацію ознаки досягнутою селекцією.
За підсумками випробування 2006 до весни 2007 р з найкращого боку проявила себе група маток-дочок родоначальниці №38. Для оцінки маток-улучшательниц в травні 2007 р від маток-дочок цієї групи вивели 54 матки, яких підсадили в нуклеуси і забезпечили спарювання з трутнями однакового походження. З матками-улучшательниц сформували групу сімей. До контрольної увійшли сім`ї з матками-однолітками, отриманими в рядових родинах в умовах, ідентичних умов отримання маток піддослідної групи.
Ще навесні склалися сприятливі умови для нарощування сили сімей, і все матки працювали інтенсивно (табл. 2). У наступному сезоні (2008 г.) оцінювали всі сім`ї-улучшательниц за продуктивністю та іншими ознаками, розраховували середні значення селекціоніруемих ознак.
Як показує аналіз даних таблиці 2, середньодобова яйценосність маток покоління F2в середньому за 2007-2008 рр. перевищила контрольну групу на 42% при високому ступені достовірності (Р = 0,99).
Таким чином, згідно з дослідженнями породний тип среднерусской породи бджіл «Пріокскій» добре передає потомству свої спадкові якості, що позитивно позначається на селекційному процесі та каже про певну стабілізацію його спадкових ознак, а також дозволяє використовувати цих бджіл при організації племінної роботи (проведення непрямого відбору, прогнозування теоретично очікуваних значень ознак і т.д.).
ДНУ «НДІ бджільництва» Россельхозакадеміі,
Рязанська обл., М Рибне
Ключові слова:
породний тип, матка, селекція, репродукція, непрямий відбір.
анотація:
повідомляється про можливості та перспективи селекції породного типу среднерусской породи бджіл «Пріокскій».
Summary:
it is informed on possibilities and prospects of selection of pedigree type of Central Russian breed of bees "Prioksky".
література:
1. Методичні вказівки до постановки експериментів у бджільництві. - М .: РАСГН, НДВП, 2000. - С. 10.
Селекція середньо бджіл в республіці татарстан
Сигнальні показники якості маток і їх несучості
Породний склад бджіл рязанської області
Породний тип бджіл «краснополянський»
Розведення приокские бджіл
Вплив акарицидів на бджолиних маток
Репродукція неплідних маток середньо породи
Біологічні ознаки приокские бджіл
Біологічні параметри особин бджолиних сімей порід і типів, що розводяться в росії
Пристрій для виведення маток
Критерії штучної репродукції бджолиних маток на північному сході європейської частини рф
Апім при підсадки чистопородних маток до помісну бджолам
Відбір маток
Ройливость бджіл типу «пріокскій»
Приокские бджоли в рязанської області
Удосконалення технології виробництва бджолиних маток
Умови виробництва якісних бджолиних маток
Великомасштабна селекція в бджільництві
Біосил і апім при виведенні бджолиних маток
Новий прийом збільшення маси маток і трутнів