Цвітіння і відвідуваність бджолами чини посівної

Роботу вели з 2009 по 2012 р в польовій сівозміні ДНУ «ВНДІ зернобобових і круп`яних культур Россельхозакадеміі» (м Орел).

Матеріалом для досліджень служили 44 сортообразца чини посівної (Lathyrus sativus L.) різних еколого-географічних груп з колекції ВІР ім. М.І.Вавілова (Санкт-Петербург).

Досвідчені ділянки засівали в чотирикратної повторності в оптимальні терміни: 1-4 травня. У процесі вегетації чини вели фенологічні спостереження, відзначали дати настання основних фаз розвитку (сходи, цвітіння, плодоношення, дозрівання) і міжфазних періодів. Відвідуваність посівів чини бджолами враховували згідно методикам НДВП [4].

В результаті проведених досліджень встановили, що тривалість періоду цвітіння сортозразків чини посівної різних еколого-географічних груп в середньому за чотири роки змінювалася від 30 діб (індійська група) до 36 діб (абиссинская група) (табл. 1).

Таким чином, вивчення особливостей цвітіння і запилення чини посівної дозволило встановити, що: чину - перспективна медоносна культура-тривалість періоду цвітіння чини різних еколого-географічних груп змінювалася від 30 діб (індійська група) до 36 діб (абиссинская група) - в середньому кількість медоносних бджіл на посівах чини становить 39,12%, інших комах-запилювачів - 60,88% - комплекс запилювачів на посівах чини досить динамічний. Найбільші зміни відбуваються в другій половині дня, коли значна частина комах мігрує на посіви чини посівної. Найбільш активне відвідування посівів чини бджолами відзначається з 14 до 18 год з максимумом в 16 ч. Років комах-запилювачів інших загонів і видів починається з 8 год і триває до 22 год з піком відвідуваності в 12 ч. Тому чину можна висівати поряд з сильними медоносами , у яких пік відвідуваності обпилювачами доводиться на 9-10 год, що буде сприяти поліпшенню кормової бази бджільництва.

В.П.НАУМКІН

ФГБОУ ВПО «Орловський державний
аграрний університет"

М.М.ДОНСКОЙ

ДНУ «ВНДІ зернобобових і круп`яних культур
Россельхозакадеміі »

анотація. У статті наводяться результати вивчення особливостей цвітіння різних еколого-географічних груп чини посівної і відвідуваності її комахами-запилювачами і медоносними бджолами.

Ключові слова: Чина посівна, бджоли, медонос, цвітіння, запилювачі, кормова база.

ЛІТЕРАТУРА
1. Донський М.М., Наумкин В.П. Особливості цвітіння і запилення чини посівної // Зб. науч. тр. по бджільництву. - Вип. 20. - Орел, 2012.
2. Залкинд Ф.Л. Чину. - М., 1953.
3. Копелькіевскій Г.В., Бурмістров О.М. Поліпшення кормової бази бджільництва. - М., 1965.
4. Методичні вказівки по оцінці нектаропродуктивности найважливіших медоносних рослин. - Рибне, 1984.
5. Наумкин В.П., Донський М.М. Добові зміни запилювачів на посівах чини // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «Шляхи підвищення стійкості рослинництва до негативних природних і техногенних впливів». - Орел, 2011 року.
6. Наумкин В.П., Донський М.М. Особливості льотної діяльності запилювачів на посівах чини // Матеріали VIII міжнар. науч. конф. «Агроекологічні аспекти сталого розвитку АПК». - Брянськ, 2011 року.

Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі