Феромон розплоду як синергист в залученні бджіл препаратами апім і тос-біо
Для лову бджолиних роїв віддавна бджолярі застосовували м`яту лимонну (Melissa officinalis), натираючи нею щепи і пастки. Для цих же цілей бджолярі використовували відкриті маточники і оливкове масло (А.Н.Рибальченко, 1982). Необхідно відзначити, що в складі лимонної м`яти ідентифіковані компоненти феромону залози Насонова, у відкритих маточниках - 10-гідрокси-2 Е-деценовой кислота (G.F.Townsend, 1959), синтетичними аналогами яких є розроблені нами препарати АПІМ і ТОС-БІО відповідно. Відомо також, що оливкова олія містить гліцерил-1,2-діолеат-3-пальмітат - компонент феромона розплоду медоносних бджіл (Н.Кенігер, Г.Аберсфельдер, 1985), для якого ми запропонували ефективний синтез, виходячи з доступного 1,2- О-ізопропіліден-гліцерину (К.А.Тамбовцев і ін., 2004).У хімічній комунікації медоносних бджіл важливу роль грають феромони, що виділяються розплодом і контролюючі життєдіяльність бджолиної сім`ї в межах вулика. У 1981 р T.A.Gochnauer, D.A.Shearer виділили і ідентифікували біологічно активні речовини, що виробляються на стадії маткової личинки або личинками робочих бджіл. Ці речовини беруть участь у формуванні інформації про кастовий положенні личинок і їх віці, вказують на присутність і стан личинок в осередку. Пізніше було показано (Y. Le Conte, 1994), що личинки робочих бджіл виділяють суміш з 10 ефірів жирних кислот, чотири з яких охарактеризовані як феромон розплоду, що запускає механізм запечатування комірок з личинками робочих бджіл. Різноманітними методами хімічного аналізу доведено, що ця суміш ефірів жирних кислот варіює як за якістю, так і за змістом кожного компонента в залежності від віку і касти розплоду. Виявлено, що робочі бджоли розрізняють молодих і дорослих личинок по суміші ефірів, що виділяються їх покривами. Ці речовини присутні і на кутикуле лялечки матки, три з яких забезпечують розпізнавання і сприйняття маточника робочими бджолами. Крім того, суміш цих ефірів пригнічує розвиток яєчників у робочих бджіл у відсутності матки. Деякі компоненти феромону розплоду контролюють кількість і якість годівлі личинок робочими бджолами, зокрема, стимулюючи розвиток і продуктивність гіпофарінгіальних залоз робочих бджіл, що відповідають за синтез білків, що входять до складу маточного молочка, використовуваного при вигодовуванні личинок (A.Mohammedi, 1996). В личинках робочих бджіл, трутнів і маток в якості феромона розплоду ідентифікований також гліцерил-1,2-діолеат-3-пальмітат, присутній в личинках в кількості 2-5, 10 і 30 мкг відповідно. У дорослих особин це з`єднання не виявлено (N.Koeniger, H.J.Veith, 1984).
Мета нашої роботи - вивчити вплив добавок феромона розплоду - гліцерил-1,2-діолеат-3-пальмітату - на аттрактивность і пролонгованість дії препаратів АПІМ і ТОС-БІО - синтетичних аналогів лимонної м`яти і маточного молочка відповідно.
Нами встановлено, що препарат ТОС-БІО і синтетичний феромон розплоду аттрактивностью не володіють. У той же час феромонний препарат АПІМ в рекомендованих дозах (патент РФ № 2146868) активно залучає льотних бджіл (табл.). Композиція [5: 1, по діючих речовин (ДВ)] АПІМ і феромону розплоду володіє порівнянної аттрактивностью при меншій в 5 разів дозі діючих речовин. Відзначено також синергетичний ефект феромону розплоду в його композиції (10: 1, по ДВ) з препаратом ТОС-БІО, в результаті чого було залучено до 16,0 ± 1,22 г бджіл протягом 15 хв. Максимальна аттрактивность зафіксована для композиції АПІМ, ТОС-БІО + феромон розплоду (ФР) (50: 10: 1, по ДВ). В цьому випадку залучалося до 229,0 ± 11,60 г бджіл при тривалості дії до 50 хв.
Таким чином, ми виявили синергетичний ефект компонента феромона розплоду (гліцерил-1,2-діолеат-3-пальмітату) в залученні льотних бджіл феромоннимі препаратами АПІМ і ТОС-БІО, що дозволяє скоротити в 5 разів концентрацію діючих речовин і збільшити пролонгованість їх дії.
К.А.ТАМБОВЦЕВ, Н.М.ІШМУРАТОВА
Бірськ державна
соціально-педагогічна академія,
Інститут органічної хімії
Уфимського наукового центру РАН
Ключові слова:
феромонні композиції, феромон розплоду, аттрактивность.
анотація:
показано, що синтетично отриманий гліцерил-1,2-діолеат-3-пальмітат - компонент феромона розплоду - Синергіст в залученні льотних бджіл феромоннимі препаратами АПІМ і ТОС-БІО.
Summary:
shown that synthetically produced glyceryl-1,2-dioleat-3-palmitate - a component of brood pheromone - a synergist in attracting flying bee pheromones apimil medications and TOS-BIO.
Keywords:
pheromone composition, brood pheromone, attractiveness.
література:
1. Кенігер Н., Аберсфельдер Г. Нові аспекти вирощування розплоду медоносних бджіл ... Матеріали ХХХ конгресу по бджільництву. - Бухарест, 1985.
2. Townsend G.F., Morgan J.F. and Hazlett B. Activity of 10-Hydroxydecenoic Acid from Royal Jelly against Experimental Leukaemia and Ascetic Tumours // Nature. - +1959.
3. Рибальченко О.М. Загадка бджолиного рою - Мн., 1982.
4. Gochnauer T.A., Shearer D.A. Volatile acids from honeybee larvae infested with "bacillus larvae" and from a culture of the organism // J. Apicult. Res. - 1981. - № 20.
5. Тамбовцев К.А., Ішмуратов Г.Ю., Яковлєва М.П., Гумер І.Р. Синтез аналога компонента феромона розплоду медоносних бджіл Apis mellifera L .... Матеріали 5-ї Міжн. конф. і координації. сов. по бджільництву. - М., 2004.
6. Le Conte Y., Sreng L., Trouiller J., Dusficier J., Mohammedi A. Characterization of a honeybee brood pheromone // Les insectes sociaux: 12 Congr. de l`Union Intern. pour l`Etude des insectes Sociaux UIELS. - Univ. Paris Nord. Paris. - 1994.
7. Mohammedi A., Crauser D., Paris A., Le Conte Y. Effects of a brood pheromone on honeybee hypopharyngeal glands // C. r. Acad. sci. Ser. 3. - 1996. - № 9.
8. Koeniger N., Veith H.J. Spezifitаt eines brutpheromons und bruterkennung bei der honigbiene (Apis mellifera L.) // Apidologie. - 1984. - № 2.