Зустріч вчених

27 січня 2015 року на кафедрі аквакультури і бджільництва РГАУ-МСХА їм. К. А. Тімірязєва відбулася зустріч з відомим матковод Василем Антоновичем Гайдаром, тривалий час очолював Відділ селекції та репродукції карпатських бджіл Національного наукового центру «Інститут бджільництва ім. П.І.Прокоповича »(Україна).

Василь Антонович навчався в аспірантурі МСГА, де під керівництвом професора Г.А.Аветісяна зайнявся розробкою теми «Технологія виробництва і використання бессотового пакетів відселекціонованих ліній карпатських бджіл». Робота охоплювала не лише проблему формування пакетів, але і питання селекції і репродукції маток в умовах, що значно відрізняються від ареалу їх проживання. Вирішення цього завдання остаточно сформувало В.А.Гайдара як вченого, і в 1974 році він захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук.

Далі протягом 10 років В.А.Гайдар був старшим науковим співробітником в дослідному секторі при кафедрі бджільництва МСХА, продовжуючи займатися селекцією і репродукцією карпатських бджіл. На прохання Г.А.Аветісяна він переїхав в м.Мукачеве Закарпатської області (Україна). Тут крім налагодження виробництва пакетних бджіл Василь Антонович вів безперервну роботу по виділенню, удосконалення та масової репродукції чистопородних карпаток. Під його керівництвом були виділені 61, 62, 69-я лінії чистопорідних високопродуктивних карпатських бджіл, а також їх відокремлені репродуктори.

Надалі В.А.Гайдар брав участь в створенні породних типів «Вучківський», «Колочавський», «Говерла», «Рахівський» і «Синевир» карпатської породи бджіл. Деякі з них визнані селекційним досягненням і занесені в Державну книгу племінних ресурсів України.

Приїзд В.А.Гайдара збігся з ювілейними заходами, проведеними факультетом зоотехнії і біології, а також кафедрою бджільництва і аквакультури в рамках 150-річчя РГАУ-МСХА їм. К. А. Тімірязєва. З огляду на значимість карпатської породи бджіл для Росії, було вирішено провести кафедральний науково-практичний симпозіум «Карпатська порода бджіл, перспективи селекції і відтворення».

На зустріч з відомим матковод були запрошені студенти, магістранти, аспіранти, докторанти, професори та викладачі. Робота симпозіуму почалася з екскурсії гостей по лабораторіях кафедри, навчально-дослідної пасіці і музею.

Засідання відкрив декан факультету зоотехнії і біології, доктор сільськогосподарських наук, професор Ю.А.Юлдашбаев. Він відзначив внесок співробітників кафедри в підготовку фахівців вищої кваліфікації для бджільництва і науково-дослідну роботу по карпатській породі. Відрадно, що Тімірязєвка стала піонером апробації та реєстрації універсальної карпатської породи бджіл в якості селекційного досягнення для світової спільноти. З огляду на великий внесок В.А.Гайдара в роботу з карпатськими бджолами і в честь 80-річчя факультету зоотехнії і біології декан від імені вченої ради факультету вручив гостю пам`ятну медаль, історичний буклет і портрет К. А. Тімірязєва ручної вишивки.

Потім присутні з великою увагою заслухали дуже цікаву доповідь В.А.Гайдара на тему «гетерозисний кліщі та інновації в експлуатації нуклеусного парку». Колега поділився своїми спостереженнями, повідомив про досягнення в області способів формування відводків і пакетів бджіл. Так, що формуються збірні пакети служать продуцентами гетерозисних кліщів варроа.

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент Н.В.Максіменко розповіла про використання сімей-донорів при відтворенні карпатських бджіл. Вона представила всі досягнення по роботі з 77, 62, 69, 198-й лініями карпатських бджіл в регіонах Російської Федерації.

Цікавим був виступ кандидата сільськогосподарських наук, доцента О.А.Антіміровой, присвячене фітогормонам і зимівлі бджолиних сімей. Доповідач зуміла довести доцільність застосування фітогормонів при роботі з бджолиними сім`ями не тільки в природному середовищі, а й у захищеному грунті.

У відтворенні медоносних бджіл різних порід особливого значення набувають плідні матки. Цій важливій проблемі була присвячена доповідь «Інструментальне осіменіння бджолиних маток, досягнення і перспективи», зроблений кандидатом сільськогосподарських наук В.В.Ляховим. При цьому організатори симпозіуму показали присутнім сучасну лабораторію інструментального запліднення маток. У ній налагоджено навчання всіх бажаючих інструментальному заплідненню маток за сучасними технологіями.

Завідувач кафедри бджільництва та аквакультури професор А.Г.Маннапов доповів про результати наукової діяльності кафедри. Це інноваційний спосіб збирання гнізда на зимівлю і керована бджолами вентиляція в улье- інноваційна вощина і управління життєдіяльністю бджолиних сімей феромонами матки- створення породних типів «Московський» і «Тимирязевский» карпатської породи бджіл. Для здійснення зазначеної мети створений прекрасний маткозавод в ТОВ «Пчелоколхоз" Кисловодский "» (Ставропольський край). Виділені там нові лінії відповідають параметрам цільового стандарту на породні типи.

На завершення симпозіуму В.А.Гайдар звернувся до молодих колег. Він зазначив, що побачене перевершило всі його очікування. Сучасне обладнання лабораторії, прекрасне оснащення кафедри, пасіки і музею дозволяють готувати висококласних фахівців.

Лабораторне обладнання являє собою цілісний комплекс, що дозволяє проводити сертифікацію продукції бджільництва на рівні національних стандартів Європейського співтовариства, США, Канади. Комплекс включає: амінокислотний аналізатор, мультіскан ASCENT, спектрофотометр GENESYS, обладнання для визначення органічного азоту за методом Кьельдаля, автоматичні поляриметри для визначення концентрації цукру в нектарі, аналізатор вуглеводів для визначення редукуючих цукрів. Діяльність кафедри і лабораторії спільно з пасікою і музеєм спрямована на просування продукції бджільництва російських виробників на міжнародний ринок. Цьому повинна сприяти її сертифікація за міжнародними вимогами: визначення амінокислотного складу, солей важких металів, макро- і мікроелементів, наявності пестицидів, антибіотиків і генетично модифікованих речовин-створення тест-наборів медів, вироблених в Російській Федерації.

Далі був організований круглий стіл. Колеги обговорили проблеми відтворення карпатської породи бджіл, згадали роки навчання в аспірантурі і своїх наставників Г.А.Аветісяна, В.А.Губіна. Всі були вдячні їм за можливість працювати з універсальної карпатською породою бджіл.

А.Г.МАННАПОВ,
зав. кафедрою аквакультури і бджільництва
РГАУ-МСХА їм. К. А. Тімірязєва

Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі