Вікові зміни фізіологічного стану бджіл в теплицях блокового типу

У захищеному грунті для запилення культури огірка використовують бджіл.

Дослідженнями багатьох вчених, які працювали в теплицях площею 500 і 1000 м2, встановлено, що в технологічний регламент їх змісту необхідно включати пергу або пилок з розрахунку 30-40 г на одну бджолину сім`ю на добу. При нестачі слід готувати білкові композиції з обов`язковим додаванням пилку або перги. В іншому випадку бджоли їх брати не будуть і швидко загинуть (Машинська, 1982- Кочетов, 2005- і ін.). Крім того, для підтримки обпилювальної діяльності рекомендують використовувати біологічно активні добавки (Єремія, Маннапов з співавт., 2008).

Відео: Для чого теплиця пасічнику?

В сучасні модулі теплиць (кожен на 10-20 тис. М2 корисної площі) вводять нові грунти і субстрати, технології вирощування нових високоврожайних сортів і гібридів овочевих культур, сучасні засоби захисту рослин. При будівництві теплиць не заплановано розміщення сімей бджіл поза модулів, тому вони знаходяться в теплицях протягом усього культурооборота. У зв`язку зі сказаним метою роботи було вивчення впливу умов сучасних блокових теплиць на фізіологічний стан організму бджіл.

Роботу виконували в 2008 р на базі ВАТ «Біла Дача» Московської області і на кафедрі бджільництва, рибництва, хвороб бджіл і риб МГАВМиБ ім. К.І.Скрябіна. Дослідження проводили в теплиці блочного типу, що складається з восьми модулів, об`єднаних технологічним коридором в тепличний комплекс. Один модуль займає 15 тис. М2 корисної площі. Під час експерименту був зайнятий модуль №8, в який виставили 16 сімей карпатської породи.

Для вивчення фізіологічного стану сформували піддослідну групу з п`яти сімей-аналогів приблизно однакової маси (1,5 ± 0,07 кг) з однорічними матками. Їх щотижня підгодовували пилком з розрахунку 30-40 г на добу. Поповнення кормових медових запасів проводили в міру їх використання, стежачи за тим, щоб кожна сім`я мала по 1 кг меду на 250 г бджіл.

Критеріями оцінки служили показники жирового тіла і глоткових залоз робочих бджіл у процесі онтогенезу. Їх використовують в якості нормативів при оцінці фізіологічного стану сімей (Мауріціо, 1954- Жеребкин, 1964- Белявський, 1985- і ін.) Для отримання одновікових бджіл з родин брали по одній стільникового рамці зі зрілим розплодом на виході, укладали в ізолятор і поміщали в термостат при температурі 34,5-35 ° С і 70-75% відносної вологості. На наступний день всіх вийшли з осередків комах мітили швидко висихає кольоровою фарбою і повертали в піддослідні сім`ї. Потім через кожні чотири доби з кожної відбирали по 20 помічених бджіл, фіксували в рідині Буена з подальшим перенесенням в 70% -ний спирт. Ступінь розвитку жирового тіла (рис. 1) визначали за шкалою А.Мауріціо (1954), а ступінь розвитку глоткових залоз (рис. 2) за шкалою Гесса (Жеребкин, 1964). Вимірювання альвеол глоткових залоз проводили за допомогою вдосконаленої нами методики. Вона полягала в наступному: після вилучення залози з головної капсули і візуального (під бинокуляром) визначення ступеня її розвитку з її центральної і бокових частин вичленяли ділянки з 20-30 альвеолами. Їх відокремлювали від вивідного протока і вимірювали довжину і ширину. Довжиною вважали відстань від місця виходу вивідної протоки з альвеоли до її протилежного боку, шириною - відстань між бічними поверхнями в її найширшій частині. Стан сімей оцінювали по їх силі і кількості запечатаного розплоду за загальноприйнятими методиками. Середню тривалість життя бджіл розраховували по А.Г.Шіпілову (2007). Хімічних обробок рослин під час досвіду не проводили.

Дані по вивченню вікової мінливості жирового тіла і глоткових залоз бджіл представлені в таблиці 1.

У одноденних бджіл (друга генерація, вирощена в умовах захищеного грунту) в більшості випадків (67%) реєстрували перший ступінь розвитку жирового тіла, яка характеризувалася слабким розвитком тканини і була майже прозорою. У 33% бджіл реєстрували 1,5-ю ступінь розвитку.

У чотириденних молодих особин відзначений інтенсивний перехід до третього ступеня (58%) розвитку жирового тіла. У 4% бджіл реєстрували 4,0 у 6% - 3,5 у 32% - 2,5 у 32% - 2,5 бала розвитку. Третя і четверта ступеня розвитку жирового тіла характеризувалися непрозорістю тканини і наявністю виразності складок. До восьмиденний віком середня величина показника знизилася на 25,5% в порівнянні з попередніми даними. Тільки у 11% бджіл відзначена третя ступінь, у 80% - друга, а у 9% - перша.



До 12-ї доби середня ступінь розвитку жирового тіла бджіл підвищилася на 23,8% в порівнянні з попереднім показником. У 9% зареєстрована четверта, у 43% - третя, у 48% - друга ступінь розвитку. Вперше у них була відсутня перша ступінь розвитку жирового тіла. Підвищення показника було пов`язано, ймовірно, з поліпшенням якості корму, в зв`язку з тим що погодні умови дозволили польовим бджолам вилітати на волю з теплиць і приносити свіжі нектар і пилок. Проте величина даного показника була на 7,8% нижче, ніж у чотириденних комах. З віком розміри жирового тіла стали зменшаться і до 25-го дня знизилися в 1,7 рази в порівнянні з показником чотириденних бджіл.

Порівняння отриманих нами результатів з даними А.Maуріціо (1954) з вікової мінливості жирового тіла у робочих бджіл у весняний період в природних умовах (рис. 3) показало, що в умовах захищеного грунту жирове тіло інтенсивно розвивається в більш ранні терміни (4 діб) і раніше починає деградувати, що опосередковано вказує на скорочення тривалості життя бджіл (Maуріціо, 1954- Жеребкин, Шагун, Яковлєва, 1974- і ін.).

Встановлено, що глоткові залози одноденних бджіл слабо розвинені (1 бал). Виявлено майже прозорі альвеоли, які мали витягнуту форму і розташовувалися з боків вивідної протоки залози (табл.1) - співвідношення між довжиною і шириною альвеол - 1,82.

На четвертий день життя бджіл відзначено різке збільшення глоткових залоз. Вони в 2,8 рази перевищували попередній показник, придбали більш округлу форму і щільніше прилягали до вивідного протоку- співвідношення між довжиною і шириною альвеол - 1,31. Таке значне збільшення показника в цей період пов`язано з активним харчуванням молодих особин білковим кормом в зв`язку з активізацією секреторної діяльності залоз, які продукують білкову фракцію маточного молочка для вигодовування розплоду і годування маток. До восьмого дня ступінь розвитку глоткових залоз бджіл знизилася в порівнянні з показниками чотириденних особин на 32,4%. При цьому форма альвеол стала більш продолговатой- співвідношення між довжиною і шириною альвеол - 1,44. Далі величина показника початку повільно зростати і до 25-го дня стала на 66,7% більше в порівнянні з даними восьмиденних особин і на 12,7% вище в порівнянні з результатами чотириденних бджіл. Форма альвеол стала такою ж, як на четверту добу життя, тобто вони придбали округлу форму (1,31).

Порівнюючи отримані дані вікової мінливості глоткових залоз з результатами, отриманими в природному середовищі М.В.Жеребкіним (1964), ми відзначили значні відмінності в динаміці їх розвитку (рис. 4). Так, в природних умовах у нормально розвивається сім`ї альвеоли глоткових залоз бджіл мають мінімальні розміри в перший день життя. Максимального розвитку вони досягають на 12-ту добу, що пов`язано з їхньою активною секреторною діяльністю в даний період. У цей час бджоли зайняті годівлею личинок і будівельними роботами. Потім показник знижується і до 20-го дня бджоли стають польовими. Мінімальна розвиток альвеоли мають до 30-го дня.

Отримані нами результати говорять про тривалу активізацію роботи глоткових залоз, що пов`язано, ймовірно, з необхідністю переробки бджолами великої кількості білкового корму для потреб сім`ї. Фізіологічно вони не готові виконувати роботи, пов`язані з активною обпилювальної діяльністю, так як ще не досягли кондиції польової бджоли. Тривале харчування білковим кормом призводить до швидкого старіння організму, на що вказують і результати динаміки розвитку жирового тіла.

Аналіз динаміки маси бджолиних сімей і розплоду протягом досвіду показав, що маса сімей до кінця досвіду скоротилася на 50%, а кількість розплоду - на 45,8% від початкової величини (табл. 2).

Показник тривалості життя бджіл також змінювався в процесі досвіду. Якщо в період з 7.03 по 19.03 він становив в середньому 28,8 діб, то з появою свіжої пилку і нектару в період з 19 по 31.03 зріс на 4,2% і стала рівною в середньому 30 дням- потім (в період 31.03-15.04 ) знизився в середньому до 23 днів. Ось чому при відборі піддослідних бджіл на 25-ту добу досліду не у всіх сім`ях можна було знайти необхідне число мічених особин.

Таким чином, в умовах сучасних теплиць при наявності корму в гніздах бджіл динаміка фізіологічних і зоотехнічних показників вказує на необхідність корекції резистентності бджолиних сімей у зв`язку з впливом на них негативних факторів.

В.І.МАСЛЕННІКОВА, А.В.КОРОЛЕВ

Федеральне державне освітній
установа вищої професійної освіти
«Московська державна академія
ветеринарної медицини та біотехнології ім. К.І.Скрябіна »

Ключові слова:
захищений грунт, жирове тіло, глоткові залози, альвеоли, бджолині сім`ї.

анотація:
показано фізіологічний стан бджіл в сучасних блокових теплицях на 15 тис. м2 корисної площі. Доведено тривала активізація роботи глоткових залоз, що пов`язано з необхідністю переробки бджолами великої кількості білкового корму для потреб сім`ї. Це призводить до швидкого старіння їхнього організму, на що вказують і результати динаміки розвитку жирового тіла, і середній показник тривалості життя бджіл.

Summary:
shows the physiological state of bees in the modern block greenhouses at 15 thousand m2 of floor space. Proved long-term revitalization of the pharyngeal glands, which is connected with the necessity of processing large numbers of bees protein feed for the needs of the family.

Keywords:
protected ground, fat body, pharyngeal cancer, the alveoli, bees.

Відео: СЕКРЕТ! Простой ЗИМІВЛІ БДЖІЛ. ПІДГОТОВКА БДЖІЛ до зимівлі. ЧАСТИНА 4. аматорське бджільництво С "0"

література:
1. Білявський В.І. Морфологічний аналіз вікових і сезонних змін жирового тіла медоносної бджоли: автореф. дис. ... канд. біол. наук. - Казань, 1985. - 17 с.
2. Єремія Н.Г. Зміни в організмі бджіл, які працюють в теплиці. // Бджільництво. - 1982. - №10. - С. 15.
3. Жеребкин М.В. Дослідження деяких процесів травлення у медоносної бджоли: (Apis mellifera): дис. ... канд. біол. наук. - Рибне, 1964. - 187 с.
4. Жеребкин М.В., Шагун Я.Л., Яковлева И.Н. До питання вивчення зимостійкості бджіл // Праці НДІ бджільництва. - Рязань, 1974. - Вип. 9. - С. 57-65.
5. Кочетов А.С. Технологія використання карпатських бджіл на запиленні культури огірка в теплицях: автореф. дис. ... д-ра с.-г. наук. - М., 2005. - 36 с.
6. Маннапов А.Г. Технологія використання сімей бджіл для запилення квіток огірка в захищеному грунті / А.Г.Маннапов, Н.М.Губайдуллін, В.П.Мамаев.- М .: ФГТУ ВПО РГАУ-МСХА їм. К. А. Тімірязєва, 2008. - 127 с.
7. Машинська Н.Д. Особливості розвитку бджолиних сімей в теплицях і використання їх для запилення огірка в умовах Західного Сибіру: дис ... канд. с.-г. наук.- М., 1982. - 179 с.
8. Maurizio A. Pollernernahrung und Lebensvorgange bei der Honigbiene (Apis Mellifera) Landwiertsch. Jahrb. Schweis. - 1954. - 68. - P. 115-182.

Поділися в соц мережах:


Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Схожі
» » Вікові зміни фізіологічного стану бджіл в теплицях блокового типу